Мартиненко Петро Федорович

Визначення і загальна характеристика

МАРТИ́НЕНКО Петро Федорович (26. 01. 1936, с. Осівці Брусилів. р-ну Житомир. обл. — 14. 07. 2013, Київ) — право­знавець. Кандидат юридичних наук (1965), професор (1993). Орден «За заслуги» 3-го (1996) і 2-го (2001) ступ. Закін. Саратов. юрид. ін­ститут (РФ, 1962), де від­тоді й працював; від 1965 (з пере­рвою) — у Київ. університеті: 1992–96 — завідувач кафедри порівнял. право­знавства; 1971–76 — доцент Нац. університету Центр.-афр. Респ. (Банґі). Водночас 1990–96 — гол. наук. консультант Секретаріату ВР України, 1992–96 — за­ступник Пред­ставника України у «Венеціан. комісії» Ради Європи. Брав участь у під­готовці Закону «Про мови в Українській РСР» (1989), роз­роблен­ні Декларації про державний суверенітет України (1990), Кон­ституції України (1996). У вересні 1996 Президентом України при­знач. суд­дею Кон­ституц. Суду України (присягу склав у жовтні того ж року). Від 2001 — суддя Кон­ституц. Суду України у від­ставці. Від­тоді викладав у Між­нар. Соломоновому університеті та Дипломат. академії України при МЗС України (обидва — Київ). Досліджував правові аспекти між­нар. від­носин, про­блеми порівнял. право­знавства.

Пр.: К во­просу о применении неко­­торых философских категорий при изучении Кон­ституции. К., 1965; Социология международных отношений. К., 1969; Федерализм и внешние сношения в кон­ституцион­ном праве США. К., 1970; Між­народне право: Під­руч. К., 1971 (спів­­авт.); Constitutional Justice and Democracy by Referendum. Strasbourg, 1996 (спів­­авт.); Коментар до Кон­ституції України. К., 1996; 1998 (спів­­авт.); Droit à la vie et la Cour Constitutionnelle: Expériance ukrainienne quant à lʼaboli­­tion de la peine de mort. Strasbourg, 2004; Кон­ституція і кон­ституціоналізм: вибіркові про­блеми. К., 2007 (спів­­авт.).

Літ.: Кресін О. Памʼяті Петра Федоровича Мартиненка // Порівнял. право­знавство. 2013. № 1–2.

П. Д. Біленчук

Завантажити статтю