Мартинець Володимир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Мартинець Володимир

МАРТИНЕ́ЦЬ Володимир (псевд.: Волянсь­­кий, Сокирка, Трубкович, Туратті; 15. 07. 1899, Львів – 10. 12. 1960, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – політичний діяч, журналіст, публіцист. Чоловік І. Мартинець-Туркевич. Закін. Академ. г-зію у Львові (1918). Під час Визв. змагань 1917–21 воював у складі Корпусу січових стрільців, був секр. губерн. комісара для Холмщини, Полісся і Підляшшя О. Скоропис-Йолтуховського, старшиною Холм.-Городел. коша. Перебував у таборах для інтернованих у Каліші та Щипйорно (обидва – Польща). 1920–23 вивчав право у Львів. таєм. ун-ті (був одним із його співзасн.), 1923–26 – економіку у Вищій торг. школі в Празі, 1927–29 – політологію і журналістику в Берлін. ун-ті, 1934–36 – філософію в Сорбон. ун-ті (Париж). Чл. Кураторії укр. ВШ (1921–25), Групи укр. нац. молоді (1925), віце-президент Центр. союзу укр. студентства (1926–27), референт пропаганди Начал. команди УВО (1927–33). У Проводі укр. націо­налістів – кер. секретаріату та референт преси і пропаганди (до 1954); водночас від 1929 – прокурор ОУН. 1934–40 мешкав у Франції. Після розколу ОУН 1940 приєднався до ОУН(м), 1941–42 – її крайовий провідник на зх.-укр. землях. Редагував часописи «Наш шлях» (Львів, 1922–23), «Національна думка» (1926–27), «Розбудова нації» (1929–34; обидва – Прага), «Сурма» (Берлін, 1927; Каунас, 1928–34), «Українське слово» (Париж, 1934–40). Організатор і голова Спілки укр. журналістів (Львів, 1941–44). У січні 1944 заарешт. ґестапо, до жовтня утримувався у концтаборі в Бретці. Після вій­ни мешкав у таборах для переміщ. осіб у Карлсфельді й Берхтесґадені (обидва – Німеччина). 1949 емігрував до Канади. Входив до складу президії КУКу, редагував г. «Новий шлях» (1949–60). Автор публіцист. праць «Реальна чи виз­вольна політика?» (Прага, 1933), «За зуби й пазурі нації», «Забронзовуймо наше минуле!» (обидві – Париж, 1937), «Жидівська проблема в Україні» (Лондон, 1938), «Ідеологія організованого і т. зв. волевого націоналізму» (Вінніпеґ, 1954) та ін., спогадів «“Bratz”: Німецький концентраційний табір» (Штутт­ґарт, 1946), «Українське підпілля: від УВО до ОУН» ([Б. м.], 1949), «Шляхом таборів ДП» (Вінніпеґ, 1950).

Літ.: Сл. п. Володимир Мартинець // Свобода. 1960, 21 груд.; Посівнич М. Воєнно-політична діяльність ОУН у 1929–1939 роках. Л., 2010.

М. Р. Посівнич

Статтю оновлено: 2018