Кириченко Василь Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кириченко Василь Дмитрович

КИРИЧЕ́НКО Василь Дмитрович (29. 12. 1918, с. Боромля, нині Тростянец. р-ну Сум. обл. – 15. 10. 1995, Київ) – фахівець у галузі балістики. Батько В. Кириченка. Генерал-лейтенант (1975). Д-р тех. н. (1978), проф. (1964). Засл. діяч н. і т. УРСР (1990). Держ. нагороди СРСР. Закін. Сумське артилер. уч-ще (1939), Військ. артилер. академію (Москва, 1947), де й працював: 1951–54 – нач. каф. зовн. балістики; 1954–58 – нач. каф. балістики та заст. нач. Ленінгр. вищого артилер. інж. уч-ща (нині С.-Петербург); 1958–68 – заст. нач. Київ. вищого артилер. інж. уч-ща; 1968–72 – нач. центр. полігону Гол. ракетно-артилер. упр. МО СРСР (м. Емба Актюбін. обл., Казахстан); 1972–83 – засн. і нач. НДІ ППО сухопут. військ; 1983–94 – проф. каф. теорії польоту зеніт. керованих ракет Академії ЗС України (обидва – Київ). Досліджував проблеми зовн. балістики та теорії польоту зеніт. керов. ракет, розробляв методи орг-ції полігон. випробувань. Автор «Воспоминаний» (К., 1996).

Пр.: Внешняя баллистика: Учеб. Т. 1–3. Москва, 1954 (співавт.); Баллистика: Учеб. пособ. Ленинград, 1957; Методы организации полигонных испытаний: Учеб. пособ. Москва, 1971; Техническое и тыловое обеспечение войск ПВО Сухопутных войск: Учеб. К., 1990.

В. Ю. Бихун

Стаття оновлена: 2013