Мартинюк Микола Іванович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мартинюк Микола Іванович


Мартинюк Микола Іванович

МАРТИНЮ́К Микола Іванович (14. 03. 1971, с. Залібівка Здолбунів. р-ну Рів­­нен. обл.) – письменник, літературознавець. Канд. філол. н. (2000). Чл. НСПУ (2014), НСЖУ (2000). Міжнар. літ. премії ім. М. Го­­голя (2007) та ім. Г. Сковороди (2016). Закін. Волин. ун-т (Луцьк, 1995). Працював у ред. друк. ЗМІ, диктором на радіо (1991–96); у Волин. ун-ті (1998–99, 2008–11); Луцькому гуманітар. ун-ті (1999–2008); від 2011 – у Луцькому пед. коледжі: від 2013 – зав. каф. словес. дисциплін. Засн. і дир. (від 2004) полігр.-видав. дому «Твердиня» (Луцьк). Автор літ. радіопрограм «Книгозбірня» (1995–98), «Фоліант» (2003–05), «Книгозбірня “Фоліанта”» (2004–05), «Літ. студія “Досвітні огні”» (2006) на Волин. радіо. Перекладає поезії з болгар., білорус. та рос. мов. Друкувався в альманахах «Струни життя» (1999), «Світязь» (2000, 2006, 2015), темат. антологіях «Кіт Матіфас та інші» (2008), «Луцький замок у мистецькому просторі України» (2012), «Помежи словом і століттям» (2016), часописах «Слово і час», «Філологічні студії», «Проблеми славістики», «Сіверянський літопис», «Мова та історія», «Бористен», «Книжник-Review». Низку віршів М. покладено на музику (композитор М. Стефанишин).

Пр.: Хрестоматія української легаль­­ної преси Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917–1939, 1941–1944 рр. 2005 (спів­авт.); Національна ідея в життєтворчості В. Самійленка. 2009 (обидві – Луцьк).

Тв.: Одинадцята заповідь. К., 1997; Грибний дощ. Лц., 2004; На святого Миколая. Лц., 2006; Світ за Брайлем. Лц., 2012; Під мурами твердині: Істор. повість. Лц., 2012; Над Світязем ранок: Пісен. зб. Лц., 2013; Або… або… Лц., 2014.

Статтю оновлено: 2018