Кириченко Віктор Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кириченко Віктор Олексійович

КИРИЧЕ́НКО Віктор Олексійович (02. 07. 1941, с. Радіонівка Ямcького р-ну Сталін. обл., нині у складі м. Сіверськ Артемів. р-ну Донец. обл.) – письменник, композитор. Чл. НСПУ (2006). Закін. Харків. ін-т інж. залізнич. транспорту (1972). Учителював; 1981–85 – гол. інж. «Харківелектропостачзбуту», 1990–92 – заст. ген. дир. «Харківтеплокомуненерго»; дир. фірм «Кіпава» (1993–94, м. Мерефа Харків. р-ну Харків. обл.), «Парі» (1994–96), «Восток» (1996–2003; обидві – Харків). Осн. теми – любов до рідного краю, внутр. світ сучасника, філос. осмислення буття. Автор кн. «Моя Україна» (1994), «Дороги» (1997), «Золоті ворота» (1998), «Слобідська раїна» (1999), «Український сонцептах» (2004), «Сон-ця м’яч непереможний» (2006), «Ялтинські акварелі» (2007), «Чемпіон» (2008; усі – Харків), «Настуся-сонечко» (С., 2009). Написав тексти та музику до пісень «Мерефу любіть», «Офіцери», «Динамівські фани», «Місячне сяйво», «Місто кохання», «Мої Бабаї».

М. К. Возіянов

Стаття оновлена: 2013