МАРЧА́К Микола Макарович (23. 12. 1903(05. 01. 1904), с. Залісці, нині Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл. — 23. 09. 1938) — радянський діяч. Навч. у Камʼянець-Поділ. ІНО (нині Хмельн. обл., 1922–23), Київ. ін­ституті нар. господарства та Київ. хім.- технол. ін­ституті (1928–31). Учителював (1923–27); працював зав. культурно-соц. від­ділу та відп. секр. райвиконкому м. Дунаївці (1927–28); від 1931 — на Харків. трактор. заводі: інж., зав. цехового бюро раціоналізації, зав. сектору технол. процесів, кер. бюро тех. інформації, старший інж.-кон­структор-інструментальник, кер. кон­структор. групи, нач. цеху. 8 жовтня 1937 політбюро ЦК КП(б)У при­знач. 1-м заст. наркома освіти УРСР, 29 жовтня того ж року — 1-м за­ступник голови РНК УРСР. Після арешту в Москві 13 жовтня 1937 голови РНК УРСР М. Бондаренка до затв. на цій посаді 19 лютого 1938 Д. Коротченка також виконував обовʼязки голови уряду УРСР. 20 червня 1938 заарешт., 22 вересня того ж року за звинуваче­н­нями у шкідниц. діяльності на Харків. трактор. заводі, під­ривній роботі в нар. госп-ві України, тероризмі засудж. до роз­стрілу. Реабіліт. 1958.