Марченко Ніна Михайлівна
МА́РЧЕНКО Ніна Михайлівна (07. 02. 1929, с. Гатне, нині Києво-Святошин. р-ну Київ. обл. — 15. 04. 2011, Київ) — учасниця правозахисного руху, педагог. Дочка Михайла, мати Валерія Марченків. Кандидат педагогічних наук (1968). Міжнар. літ.-мист. премія ім. О. Теліги (2002). Орден «За мужність» 1-го ступеня (2006). Закін. Київ. пед. інститут (1955). Учителювала (1952–61); працювала в Укр. НДІ педагогіки (Київ, 1961–67, 1976–84) і Київ. пед. інституті (1967–76). Читала твори шістдесятників у самвидаві, відвідувала літ. вечори й виставки художників-дисидентів. Після арешту сина активно включилася у правозахисну діяльність: виносила з зони суворого режиму заборонені матеріали, написані ним та ін. політв’язнями, з метою повідомити світ. громадськість про беззаконня й жорстокість рад. влади (безпідставні звинувачення та вироки, відсутність мед. допомоги, жахливі побут. умови у переповнених тюрмах й таборах); зверталася із заявами, клопотаннями, протестами до прокуратури СРСР і РСФСР; надсилала телеграми ген. секр. ЦК КПРС К. Черненку, міністрові МВС СРСР М. Щолокову. Домоглася у Ленінграді (нині С.-Петербург) видачі тіла сина і поховала його на свято Покрови у с. Гатне. Підготувала та видала кн. «Марченко Валерій. Листи до матері з неволі» (1994), «Марченко Валерій. Творчість і життя» (2001; обидві — Київ), «Марченко Валерій. Вірити і тільки» (Дрогобич, 2005).
Рекомендована література
- Стадник Н. Ніна Марченко — символ матері // Шлях перемоги. 2002, 4 квіт.;
- Міщенчук Н. Кращій із матерів // Українки в історії. К., 2004;
- Овсієнко В. Світло людей: Мемуари та публіцистика: У 2 кн. Х.; К., 2005;
- Матінка Ніна. Спогади про Ніну Михайлівну Марченко (Смужаницю). К., 2013.
Завантажити статтю
.jpg)
Людина 
