Кириченко Ілля Микитович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кириченко Ілля Микитович

КИРИЧЕ́НКО Ілля Микитович (19(31). 07. 1889, с. Рябухи, нині Талалаїв. р-ну Черніг. обл. – 13. 07. 1955, Київ) – мовознавець. Канд. філол. н. (1945), чл.-кор. АН УРСР (1951). Закін. Ніжин. істор.-філол. ін-т (нині Черніг. обл., 1914). Відтоді учителював у м. Іваново-Вознесенськ (нині Іваново, РФ); від 1918 – у Лубнах (нині Полтав. обл.) та Києві. Від 1931 – в Ін-ті мовознавства АН УРСР (Київ): від 1946 – зав. відділу словників; одночасно від 1936 – у Київ. ун-ті: від 1952 – зав. каф. класич. філології. Наук. дослідж.: лексикографія, правопис, стилістика. Брав участь в укладанні «Словника медичної термінології» (К., 1936), «Російсько-українського словника» (К., 1937), «Орфографічного словника для середньої школи» (1948; 22-е вид. – 1977), «Російсько-українського словника» (Москва, 1948; К., 1956; 1961), «Українсько-російського словника» (гол. ред.; т. 1–6, 1953–63), «Орфографічного словника» (1955; 1961), «Українсько-російського і російсько-українського словника власних імен людей» (1954; усі – Київ). Засн. і гол. ред. «Лексикографічного бюлетеня» (1951–55, вип. 1–5).

Пр.: Пояснення і пояснювальні позначки до реєстрових слів в українсько-російських словниках // Наук. зап. Ін-ту мовознавства АН УРСР. К., 1946. Т. 2–3; Особливості нового українського правопису. К., 1947; П’ять років «Українського правопису» // Мовознавство. 1952. Т. 10; Завдання українського мовознавства в ділянці української лексикографії // Лексикогр. бюл. К., 1952. Вип. 2.

Літ.: Бойко М. Ф. Ілля Микитович Кириченко (Пам’яті фундатора «Лексикографічного бюлетеня») // Лексикогр. бюл. К., 1958. Вип. 6; Паламарчук Л. С. Ілля Микитович Кириченко (1889–1955) // Мовознавство. 1969. № 4; Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды: Биобиблиогр. слов. Минск, 1977. Т. 2; Горюшина Г. Н. Ілля Микитович Кириченко // Лексикогр. бюл. К., 2004. Вип. 10.

Н. Ф. Клименко

Стаття оновлена: 2013