Маршалла план

МА́РШАЛ­ЛА План — про­грама американської допомоги для від­новле­н­ня і роз­витку економіки країн Європи після Другої світової війни. 5 червня 1947 держ. секр. США Дж. Маршалл ви­ступив із промовою в Гарвард. університеті, в якій сформулював осн. положе­н­ня майбут. про­грами — стабілізація соц.-екон. ситуації в Зх. Європі та нормалізація екон. звʼязків. Окрім цього, США намагалися зміцнити свій вплив у Зх. Європі й включити у реалізацію плану Зх. Німеч­чину. Спочатку М. п. за­пропоновано всім державам Європи, включно із СРСР, що було спробою вивести зі сфери його впливу країни Центр.-Сх. Європи. 27 червня — 2 липня 1947 у Парижі від­булася нарада міністрів закордон. справ СРСР, Великої Британії, Франції, у ході якої рад. делегація від­кинула будь-які форми між­нар. конт­ролю економіки СРСР і країн Центр.-Сх. Європи. Єдина форма спів­робітництва, з по­гляду СРСР, — отрима­н­ня амер. кредитів для повоєн. від­будови. Саме на Париз. нараді делегація СРСР від­мовилася від участі у реалізації М. п. 12–15 липня 1947 у Парижі проведено Європ. екон. конф. за участі делегацій 16-ти європ. держав: Великої Британії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембурґу, Швеції, Норвегії, Данії, Австрії, Ірландії, Ісландії, Греції, Туреч­чини, Португалії, Швейцарії. 16 квітня 1948 створ. Організацію європ. екон. спів­праці, яка мала виробити спільну про­граму від­новле­н­ня Європи. Формально реалізацію М. п. роз­почато після ухвали 31 березня 1948 Кон­гресом США «Закону про економічну спів­працю». Він перед­бачав щорічне виділе­н­ня певної суми на від­будову Європи (на перший рік асигновано 5,3 млрд дол.). Для керува­н­ня реаліза­цією М. п. організовано Адміністрацію екон. спів­праці на чолі з впливовим амер. під­приємцем П. Хоф­фманом. Допомогу надавали у формі без­від­плат. субсидій і позик з федерал. бюджету США. Заг. сума асигнувань від квітня 1948 до грудня 1951 склала бл. 12 млрд дол. довго­строк. позик, які згодом були повернені. Осн. частка припадала на Велику Британію (3,2 млрд), Францію (2,7 млрд), Італію (1,5 млрд) і Німеч­чину (1,4 млрд). 27 вересня 1950 президент США опублікував законо­проект про додатк. й над­звич. асигнува­н­ня, в якому, зокрема, за­значалося, що країни, які пере­дають СРСР матеріали, що становлять за­грозу для США, по­збавляються допомоги. Для на­гляду за цим ще 1949 створ. Ко­ординац. комітет із контролю за екс­портом стратег. матеріалів, обладна­н­ня, технологій у соціаліст. країни. М. п. допоміг економіці країн-реципієнтів зрівнятися за осн. параметрами з довоєн. рівнем, при цьому обсяг пром. виробництва пере­вищив довоєн. на 15 %. 10 жовтня 1951 Кон­грес США прийняв «Закон про взаємне забезпече­н­ня без­пеки», який фактично замінив М. п., що офіційно припинив своє існува­н­ня 30 грудня 1951.

Завантажити статтю