Кириченко Микола Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кириченко Микола Григорович

КИРИЧЕ́НКО Микола Григорович (20. 04. 1942, с. Сніжки Бурин. р-ну Сум. обл. – 23. 09. 1994, Київ) – філософ. Д-р філос. н. (1989), проф. (1990). Закін. Київ. ун-т (1966). Працював у Донец. мед. (1966–68) і Глухів. пед. (Сум. обл., 1971–73) ін-тах; у Києві: від 1976 – зав. каф. філософії ВПШ при ЦК КПРС; 1992–94 – шеф-дир. відділ. політології Нац. академії упр.; водночас 1993–94 – пров. н. с. Ін-ту нац. відносин і політології АНУ. Наук. дослідж.: гносеол. проблеми соц. пізнання, формування наук. світогляду, проблемне навч. та духовна культура особистості.

Пр.: Про структуру і функції соціального знання // ФД. 1971. № 5; Про розробку методології соціального пізнання // Пробл. філософії. 1977. Вип. 40; Научное мировоззрение и формирование человека нового типа // Развитой социализм и личность. К., 1983; Социалистическое общество на этапе перестройки: Теор. вопросы формирования социалистич. цивилизации. К., 1989; Перестройка как исторический поворот к социально-гуманистической практике социализма // Перестройка и человек. К., 1989.

Літ.: Заремський М. Таке коротке велике життя // Нар. трибуна. Глухів, 1995, 20 верес.

А. М. Поддєрьогін, Т. І. Ящук

Стаття оновлена: 2013