Кириченко Микола Овксентійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кириченко Микола Овксентійович

КИРИЧЕ́НКО Микола Овксентійович (22. 05. 1925, с. Томилівка, нині Білоцерків. р-ну Київ. обл. – 08. 07. 2005, Київ) – графік, живописець, мистецтвознавець. Батько Віктора та Івана Кириченків. Канд. пед. н. (1990), проф. (1986). Чл. НСХУ (1993). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Закін. Київ. худож. ін-т (1953; викл. К. Заруба, О. Пащенко, Т. Яблонська). Відтоді працював у Києві: художником г. «Правда України»; 1954–62 – викл. каф. графіки політех. ін-ту; від 1962 – у Нац. пед. ун-ті: від 1986 – проф. каф. педагогіки і методики початк. навч.; водночас – позаштат. художником г. «Радянська освіта», «Колгоспне село», «Молодь України» та вид-в «Радянська школа», «Мистецтво». Учасник міських, всеукр., зарубіж. худож. виставок від 1955. Персон. – у Москві (1970), Пряшеві (нині Словаччина, 1984), Києві (2000–01, 2003). Осн. галузі – графіка (естамп, політ., спорт. і навч. плакат, літографія) та живопис (колоритні пейзажі, натюрморти, жанр. сцени). Автор підручників «Перспективне малювання в школі» (1966), «Основи образотворчої грамоти» (1982; 2002), «Вчіться малювати» (1990), «Образотворче мистецтво» (1997), «Основи образотворчого мистецтва» (2001; усі – Київ). Окремі роботи зберігаються у Нац. музеї історії України (Київ).

Тв.: графіка – плакати: «Т. Шевченко», «Займайтесь художньою гімнастикою», «Всіх, хто чесний серцями, ми зовемо за нами», «Слюсарна справа», «Електротехніка» (усі – 1953); акварелі: «Дівчина з Вівчанця», «Троїсті музики», «Скрипаль», «Вишивальниця» (усі – 1954), «Житло осетинів», «Північна Осетія. Селище», «Соняшники» (усі – 1955), «Після дощу» (1992), «Гора О. Довбуша», «Осіннє Прикарпаття», «Вечоріє», «Золота осінь у Поляні» (усі – 1999), «Церква на Буковині» (2000); живопис – «Рідна хата моя» (1958), «Розмова» (1965), «Опівдні», «Річка Рось» (обидва – 1969), «Сосна» (1975).

Літ.: Микола, Іван, Віктор Кириченко. Живопис. Графіка. Акварель. Левкас. Емаль: Каталог. К., 2003.

М. І. Компанець

Стаття оновлена: 2013