Кириченко Михайло Романович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кириченко Михайло Романович

КИРИЧЕ́НКО Михайло Романович (26. 09. 1970, Київ) – художник монументально-декоративного мистецтва, живописець. Син Романа та Ірини, онук Степана Кириченків та Н. Клейн. Чл. НСХУ (2006). Навч. у Київ. худож. ін-ті (1988–91; майстерня В. Шаталіна). На твор. роботі. Учасник мист. виставок від кін. 1990-х рр. Співавтор мозаїчних ікон і панно, олійних пейзажів.

Тв.: ікони – «Архангел Михаїл» (1997), «Архангел Гавриїл», «Богоматір із немовлям» (обидві – 2001), у завівтар. частині Георгіїв. церкви Видубиц. монастиря (2003), «Георгій Переможець» (іконостас Видубиц. монастиря, 2004), «Нев’янучий цвіт» (2005; усі – співавт.), «Спас Нерукотворний» (2011); мозаїки – для Михайлів. Золотоверхого собору в Києві (2000, ескізи та картони Л. Тоцького), для Меморіалу пам’яті тих, хто загинув у воді у Криму (2006, ескізи та картони А. Гайдамаки), для церкви Преображення Господнього у Києві (2008–11, ескізи та картони Ю. Левченка).

І. А. Бариш-Тищенко

Стаття оновлена: 2013