Кириченко Роман Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кириченко Роман Степанович

КИРИЧЕ́НКО Роман Степанович (25. 12. 1944, Москва) – графік. Син С. Кириченка та Н. Клейн, брат Олени, чоловік Ірини, батько Михайла Кириченків. Чл. НСХУ (1971). Закін. Київ. худож. ін-т (1970; викл. С. Грош, Т. Лящук). Відтоді викладав у ньому на каф. графіки; 2008–09 – ст. викл. каф. худож. виробів кераміки і скульптури Київ. ін-ту декор.-приклад. мист-ва та дизайну. Учасник міських, всеукр., всесоюз. мист. виставок від 1969. Створює плакати, працює у галузі монум.-декор. мист-ва.

Тв.: плакати – серія «Боротьба українського народу за соціальне та національне визволення» (1969–70); «М. Скрипник» (1969), «Богдан Зіновій Хмельницький», «Т. Шевченко», «С. Наливайко», «Арсенал» (усі – 1970), «Всепереможний прапор трудящих» (1975), «Сійся, родися, золота пшениця» (1977), «Києво-Могилянська академія» (1992), «С. Кішка» (1993); мозаїки – «Геній М. Гоголя» (м. Миргород Полтав. обл.; 1973, ескіз і картони спільно з батьком), для приміщення адміністрації Ізмаїл. мор. порту, Палацу культури у с. Шевченкове Кілій. р-ну (обидва – Одес. обл., 1978, співавт.), «Тріумф Перемоги» (1978–84, Мемор. комплекс «Нац. музей історії Великої Вітчизн. війни 1941–45 рр.», Київ, співавт.).

Літ.: Кочережко Н. Плакати Романа Кириченка // Друг читача. 1985, 18 квіт.

О. В. Загаєцька

Стаття оновлена: 2013