Киричинський Василь Романович — Енциклопедія Сучасної України

Киричинський Василь Романович

КИРИЧИ́НСЬКИЙ Василь Романович (12. 02. 1893, м. Біла Холм. губ., нині Біла Підляська Люблін. воєводства, Польща – 09. 10. 1953, Київ) – фахівець у галузі металургії, механік-технолог. Брат О. Киричинського. Канд. тех. н. (1940). Закін. Київ. політех. ін-т (1922), де 1928–53 й працював: ст. викл., доц., 1938 – зав. каф. оброблення металів тиском, 1945–53 – заст. декана мех. ф-ту. Водночас 1925–36 – на київ. з-ді «Більшовик»: нач. центр. лаб., гол. інж. (1934–36). Зробив знач. внесок у розвиток з-ду «Більшовик» в міжвоєн. період. Основні напрями наук. досліджень: основи приклад. теорії пластичності, розрахунок і конструювання автоматів для холод. висаджування металу.

Пр.: Курс котельного дела. 1936; Станки котельного производства. 1937; Исследование процесса скалывания металла на эксцентриковых прессах. 1938 (усі – Київ).

Статтю оновлено: 2013
Цитувати статтю
М. М. Бесхмельніцина . Киричинський Василь Романович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=6447 (дата звернення: 25.02.2021).