Киричок Петро Тихонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Киричок Петро Тихонович

КИРИЧО́К Петро Тихонович (20. 11(03. 12). 1902, м. Верхньодніпровськ, нині Дніпроп. обл. – 22. 01. 1968, Москва) – співак (баритон). Засл. арт. РРФСР (1960). Лауреат 1-го Всесоюз. конкурсу музикантів-виконавців у Москві (1933, 3-я премія). Закін. Дніпроп. муз. технікум (1929; кл. О. Тарловської) та Моск. консерваторію (1934; кл. К. Дорліак). 1934–46 – соліст Великого театру, водночас 1944–47 – Рос. нар. оркестру ім. М. Осипова, 1947–50 – Гастрольбюро СРСР, 1950–62 – Філармонії (усі – Москва). У репертуарі – твори рос., зарубіж. та укр. композиторів, а також нар. пісні. 1945 записав на грамплатівки 2 укр. нар. пісні («Карі очі», «Ей, гусари»).

І. М. Лисенко

Стаття оновлена: 2013