МИРО́НОВ Юрій Олександрович (29. 12. 1940, с. Фролово, нині Ко­стром. обл., РФ — 08. 02. 2002, Миколаїв) — письмен­ник. Член СП СРСР (1977), НСПУ (1985). Закін. Літ. ін­ститут у Москві (1975). Працював на залізницях у РФ; 1991–2000 очолював Микол. від­діл. НСПУ. Дебютував 1963 віршами в г. «Буйская правда» і «Южная правда». Герої поем і віршів М. — люди праці: залізничники, землероби, будівельники. Писав і на істор. тематику. Друкувався у багатьох ві­домих газетах, журналах, альманахах та ко­лект. збірках, зокрема вірші про Миколаїв уві­йшли до зб. «Родники» (1980), «Вітер з лиману» (1988; обидві — Одеса). Остан. часом звертався до різних філософій життя. Його цікавила багато­гран­на енергет. картина Всесвіту, людина як частина Космосу. Під­сумком твор. пошуків М. стала кн. «Зачем живем на белом свете?» (Н., 1993). Окремі його твори пере­кладені укр. та осетин. мовами.