Кирієнко Зінаїда Михайлівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кирієнко Зінаїда Михайлівна

КИРІЄ́НКО Зінаїда Михайлівна (Кириенко Зинаида Михайловна; справж. – Широкова Зінаїда Георгіївна; Широкова Зинаида Георгиевна; 09. 07. 1933, м. Махачкала, нині Дагестан, РФ) – російська актриса. Нар. арт. РРФСР (1977). Держ. премія СРСР (1979). Золота медаль ім. О. Довженка (1978). Закін. ВДІК (Москва, 1958; курс С. Герасимова, Т. Макарової). Працювала в драм. театрі на Малій Бронній (1959–60); у Театрі-студії кіноактора (від 1961; обидва – Москва). Актор. манері К. притаманні яскравий драм. темперамент, уміння передати глибину жін. характеру, використовуючи мінімум засобів. Прикметною ознакою її кіноробіт є тиха патетика, лірична насиченість внутр. світу героїнь. Відома також як виконавиця сучас. пісень і старовин. романсів.

Ролі: у кіно – Надія (однойм. фільм, 1954), Наталія («Тихий Дон»; обидва – реж. С. Герасимов), Катерина («Поема про море»; обидва – 1958), Марія («Повість полум’яних літ», 1960), Одарка («Зачарована Десна», 1964, за творами О. Довженка; усі – реж. Ю. Солнцева), Ірина («Доля людини», 1959, реж. С. Бондарчук), Мар’яна («Козаки», 1961, реж. В. Пронін), Ніна Іванівна («Найповільніший потяг», 1963, реж. В. Краснопольський, В. Усков), Ліза («Залп “Аврори”», 1965, реж. Ю. Вишенський), Єфросинія Дерюгіна («Кохання земне», 1974, «Доля», 1977), Широкова Зінаїда Георгіївна («Кохати по-російськи-2», 1996; усі – реж. Є. Матвєєв), Рамазанова («Ліки проти страху», 1978, реж. А. Мкртчан), Перегонець Олександра Федорівна («Вони були акторами», 1981, реж. Г. Натансон), Віра («Пан Великий Новгород», 1984, реж. О. Салтиков), Шуригіна («Ранок приреченої копальні», 1985, реж. А. Дашиєв), Маша («Листи до Ельзи», 2002, реж. І. Масленников), Ольга («Глибока течія», 2005, реж. М. Касимова, І. Павлов); в укр. стрічках – Моніка («Далеко від Батьківщини», 1960, реж. О. Швачко), Мати («Костя Барабаш із 10-Б класу», 1976, реж. Р. Синько).

С. В. Тримбач

Стаття оновлена: 2013