Митрюк Наталія Іванівна
МИТРЮ́К Наталія Іванівна (26. 11. 1959, м. Хуст Закарп. обл.) — гандболістка (воротар). Майстер спорту міжнародного класу (1978), заслужений майстер спорту СРСР (1982). Закін. Київський університет (1985). Виступала за спорт. клуби «Колос» (м. Берегове Закарп. обл., 1976–77) «Спартак» (Київ, 1977–90, 1997–99), «Раднічки» (1992–94), «Савскі Венац» (1994–96, обидві — Белґрад), «Мессана» (м. Сицилія, Італія, 1999–2002), «Чикаґо-Інтер» (США, 2007). Тренер — І. Турчин. У складі збірної команди СРСР — бронзова призерка 24-х Олімпійських ігор (Сеул, 1988), чемпіонка світу (Угорщина, 1982; Нідерланди, 1986); у складі юніор. збірної команди СРСР — призерка чемпіонатів світу (Румунія, 1977, 2-е м.; Югославія, 1983, 1-е м.); у складі збірної команди України — переможниця Спартакіади народів СРСР (1979, 1983), чемпіонка Європи (Литва, 1994). Володарка Кубків світу (1979), європ. чемпіонів (1983, 1985–88), СРСР (1981), Югославії (1994), Італії (2000–01). Чемпіонка СРСР (1978, 1980, 1982–88), США (2007, кращий голкіпер) та України (1997). Срібна призерка чемпіонату Італії (2000–01) й України (1998–99), бронзова призерка чемпіонатів СРСР (1989), Югославії (1995), Італії (2001–02). Від 2003 працювала журналісткою в США; від 2007 — заступник ген. дир. мед. компанії «Юні-Мед» (Київ).