Митуса

Визначення і загальна характеристика

«МИТУ́СА»  — літературна група письменників-модерністів. Діяла 1921–22 у Львові. Закликала сучасників до нових ідейно-естет. пошуків. Об’єдн. обрало назву на честь згаданого у Галиц.-Волин. літописі давньорус. співця Митуси, якого стратили за наказом князя Данила Галицького. Засн. та чл. — О. Бабій, В. Бобинський, Р. Купчинський, Ю. Шкрумеляк. «М.» часто проводила літ. вечори та дискусії про шляхи розвитку новіт. мистецтва, у яких брали участь молоді письменники, художники — прихильники київ. символізму, футуризму, нім. експресіонізму, а також актори театру «Руська Бесіда», які декламували твори укр. модерністів. У листопаді 1921 митусівці провели 1-й твор. «вечір молодого мистецтва», читали твори придніпрян. поетів П. Тичини, В. Ярошенка, Д. Загула, О. Слісаренка, Я. Савченка та М. Семенка, декламували власні поезії B. Бобинський, О. Бабій, Ю. Шкрумеляк, Р. Купчинський, А. Волощак, М. Сердицький, Г. Орлівна, К. Поліщук. Серед організаторів цього вечора — Р. Голіян, Л. Лепкий, А. Павлюк, C. Чарнецький. У березні 1922 відбувся 1-й «весняний вечір», власні поезії читали О. Бабій, В. Бобинський, Р. Купчинський, Л. Лепкий, презентував графіку П. Ковжун, зібрані кошти віддали ветеранам Легіону УСС. У квітні 1922 товариства «Українська Бесіда» і «Союз українок» організували вечір пісні і слова «Prima aprilis», у якому взяли участь В. Бобинський та О. Бабій, співачка М. Сабат-Свірська, майстер танцю В. Авраменко. У жовтні 1922 в приміщенні товариства «Українська Бесіда» ред. «М.» та гурт шанувальників В. Бобинського провели його автор. вечір, який став останнім для групи. На ньому В. Бобинський декламував твори зі зб. «В притворі храму», «Чорна стежка до сонця» та підготовл. до друку кн. поезій у прозі «Променисті долоні». Митусівці прагнули до теор.-естет. і стиліст. єдності, піднесення фольклор. елементу в поезії й прозі. Їхню мист. позицію «від символізму — на нові шляхи» підтримували як місц. модерністи (Л. Лепкий, М. Обідний, Є. Яворовський, А. Волощак, Ф. Дудко, М. Матіїв-Мельник), так і емігранти зі Сх. України (П. Ковжун, К. Поліщук, Г. Орлівна, В. Білецький). Окрім свого журналу, власні твори публікували у сатир.-гуморист. ж. «Будяк», «Літературно-науковому вістнику», «Ілюстрованому народному календарі товариства “Просвіта”», г. «Вперед», «Український вістник», «Громадський вістник», «Діло», «Батьківщина», «Свобода» (США), «Українська трибуна» (Варшава), антології «Струни». Внаслідок виникнення певних розбіжностей в ідеол. та мист. поглядах митусівців, появи масовіших та вужчих ідейно-естет. орієнтацій видань та інституцій, група не зникла, а була реорганізов. у літ.-мист. товариство «Богема».

Завантажити статтю