Митяєва Лідія Мефодіївна
МИТЯ́ЄВА Лідія Мефодіївна (14. 04. 1923, м. Мстиславль, нині Могильов. обл., Білорусь — 16. 11. 1996, Київ) — художниця декоративного скла. Мати Таміли, бабуся Іванни Московок. Народний художник України (1992). Член СХУ (1958). Закін. Респ. художню школу ім. Т. Шевченка (Київ, 1941; викл. К. Єлева, В. Кричевський). Працювала у Києві: 1944–50, 1956–64 — художник експерим. керам.-худож. заводу; на заводі худож. скла: 1951–56, 1964–85 — пров. художник. Учасниця всеукр., всесоюз., міжнародних художніх виставок від 1944. Персон. — у Києві (1981; посмертні — 1998, 2003), Львові (1981). Основні галузі — порцеляна, кераміка. Вироби зберігаються в НМУНДМ (Київ), Музеї історії міста Києва, музеї Київ. заводу худож. скла, Сум. ХМ, Канів. краєзн. музеї (Черкас. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- набори — «Вечірній» (1964), «Мереживо», «Полонина» (обидва — 1970), «Весільний», «Карпати» (обидва — 1971), «Червоний» (1972), «Чорний тюльпан» (1991), «Весна» (1992), «Свято» (1993), «Квітучий сад» (1994); композиції — «Світанок» (1970), «Весілля» (1971), «Березень» (1973), «Струмок», «Полум’я осені», «Синій птах» (усі — 1974), «Салют», «Надія» (обидві — 1976), «Корали» (1981), «Листопад», «Рідне місто» (обидві — 1982), «Приз» (1983), «Голосіївський ліс» (1985), «Мир» (1986), «Червона калина», «Кіннота» (обидві — 1989), «Вишневий сад» (1994); ваза «Ранок» (1970); набори ваз — «Золота осінь», «Зима» (обидва — 1973), «Буковина» (1974), «Хвиля», «Сон» (обидва — 1980), «Зимова ніч» (1982), «Квітуча ніч» (1985); келихи «Подарункові» (1975); керам. композиції — «Українські пісні» (Черкаси, санаторій «Світанок», 1990).
Рекомендована література
- Сучасне українське художнє скло: Альбом. К., 1980;
- Лідія Митяєва: Каталог. К., 1981;
- 1998;
- Одрінська В. Лебедина пісня Лідії Мефодіївни Митяєвої // Скло і кераміка. 2003. № 1;
- Чегусова.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
