Михайлин Ігор Леонідович
Визначення і загальна характеристика
МИХА́ЙЛИН Ігор Леонідович (13. 10. 1953, Харків — 04. 11. 2017, там само) — лiтературознавець, лiтературний критик. Доктор фiлологічних наук (1993), професор (2001). Член НСПУ (1998). Лауреат конкурсу «Коронація слова» (2011), премії ім. П. Василенка (2013). Закiн. Харкiвський університет (1976), де відтоді й працював: 1996–2012 — зав., від 2012 — професор кафедри журналiстики. Наукові дослідження: історія укр. журналістики, нової укр. літ-ри, укр. літ. критики; теорія журналістики та медіакритики. Виступав як публіцист і критик у періодиці. Дебютував 1972 рец. «Прочитав я книжку» у ж. «Прапор» (№ 9). Автор монотрагедії на 5 дій «Гамартія Миколи Хвильового» (1993), наук.-літ. есе «Достоєвський і Шевченко» (1994), літ. портретів «Петро Василенко» (2007), «Римма Катаева» (2009), «Іван Перепеляк» (2013), вид. «Літературна Харківщина» (2007, кн. 1; 2015, кн. 2; 2016, кн. 3), наук. розвідок і есеїв «Про Шевченка і не тільки» (2-е вид., 2016; усі — Харків).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Жанр трагедiї в українськiй радянськiй драматургiї. Х., 1989; Вивчення творчості Олександра Корнійчука в школі: Посіб. К., 1989; Основи журналістики: Підруч. 3-є вид. К., 2002; Історія української журналістики ХІХ століття: Підруч. К., 2003; Історія української журналістики. Період становлення: від журналістики в Україні до української журналістики: Підруч. 3-є вид. Х., 2005.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
