Киріяк Ілля Іванович

КИРІЯ́К Ілля Іванович (29. 05. 1888, с. Зава­л­ля, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. — 28. 12. 1955, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада) — письмен­ник, громадський діяч, педагог у Канаді. Член УВАН (1950). Закін. 6 кл. нар. школи в рідному селі. При­їхав до Канади 1907. Працював чорноробом у Канаді й США: у лісах Кенори (провінція Онтаріо), на прокла­дан­ні залізниці у Ґренд-Форкс (шт. Мічиґан), у камʼяновугіл. шахтах провінцій Альберта й Британ. Колумбія. По­зна­йомився з групою укр. про­гресив. радикалів, став секр. Осередку соціал-демократ. руху (там була добірна укр. б-ка, зокрема всі ви­да­н­ня НТШ, товариства «Просвіта»). Згодом працював у тижневику «Нова громада» в Едмонтоні. 1912 закін. учител. семінарію «Англійська школа для іноземців» у Веґревілі (провінція Альберта). Учителював до 1936. Навч. в Ін­ституті ім. Петра Могили (Саскатун). Згодом — секр. Союзу українців-само­стійників. 1940–42 — ректор Ін­ституту ім. Грушевського в Едмонтоні. 1949–53 — урядовець Пн.-Альберт. залізниці. Автор віршів, коротких оповідань з укр.-канад. тематики. Першу новелу «Гіркий сон» опубл. у часописі «Нова громада» на поч. 1920-х рр. Роман-трилогію «Сини землі» (Едмонтон, 1939–45) написав у формі сімей. хроніки Григорія Воркуна як роз­логий худож.-докум. твір про перших укр. поселенців у провінції Альберта від 1890-х рр. до поч. 2-ї світової війни. Роман від­значається мист. реалізмом, глибоким зна­н­ням і ро­зумі­н­ням нар. життя, психіки перших поселенців та їхніх дітей; написаний покут. діалектом із викори­ста­н­ням прислівʼїв, приказок. М. Лучкович 1956 зробив скороч. пере­клад цього твору англ. мовою під на­звою «Sons of the Soil» (Торонто, 1959).

Завантажити статтю