Кирпонос Михайло Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кирпонос Михайло Петрович

КИРПОНО́С Михайло Петрович (09(21). 01. 1892, с. Веркіївка, нині Вертіївка Ніжин. р-ну Черніг. обл. – 20. 09. 1941, х. Дрюківщина, нині село Лохвиц. р-ну Полтав. обл., перепохов. у Києві) – військовий діяч. Генерал-полковник (1941). Герой Рад. Союзу (1940). Учасник воєн. дій 1918–20, 1-ї, 2-ї світ. і рад.-фін. воєн. Держ. та бойові нагороди СРСР. Закін. Київ. школу червоних старшин (1922), Військ. академію ім. М. Фрунзе (Москва, 1927). 1934–39 – нач. Казан. піхот. уч-ща (нині Татарстан, РФ). Відзначився під час рад.-фін. війни 1939–40 як ком-р 70-ї стрілец. дивізії 7-ї армії. Від квітня 1940 – ком-р 49-го стрілец. корпусу, від червня – командуючий військами Ленінгр., від лютого 1941 – Київ. особливого військ. округів, від червня – військами Пд.-Зх. фронту. Загинув у бою під час Київ. оборон. операції 1941. У рідному селі К. відкрито музей і встановлено погруддя, його ім’ям названо школу. У Києві встановлено пам’ятник, у Чернігові та с. Ісківці Лохвиц. р-ну – погруддя. Ім’ям К. названо вулиці у містах Київ, Чернігів, Бровари та у с. Вертіївка; у м. Лохвиця – площу.

Літ.: Вакуров И., Андреев Г. Генерал Кирпонос. Москва, 1969; К., 1976; Бровар Д. Монумент на честь воїнів Південно-Західного фронту. Х., 1989.

С. В. Лесик, О. М. Шарова

Стаття оновлена: 2013