Мишаков Олександр Семенович
МИШАКО́В Олександр Семенович (14. 10. 1912, м. Маріуполь, нині Донец. обл. — 17. 01. 1993, Київ) — тренер (спортивна гімнастика). Майстер спорту з гандболу (1936) та спорт. гімнастики (1938), заслужений майстер спорту СРСР (1954), заслужений тренер СРСР (1956). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Держ. інститут фізичної культури України (Харків, 1935), де відтоді й працював викл. каф. гімнастики до 1941. Від 1945 — старший викладач, від 1965 — доцент кафедри гімнастики Київ. інституту фізичної культури. Водночас працював у Київ. школі вищої спорт. майстерності (1950–68). Старший тренер збірної команди СРСР (1952–64; готував гімнастів до 4-х Олімпійських ігор і 6-ти чемпіонатів світу). Його учні Л. Латиніна й Б. Шахлін лише на Олімпійських іграх завоювали відповідно18 і 13 медалей, зокрема 16 золотих. М. фігурує в Книзі рекордів Ґіннеса як один із кращих тренерів 20 ст. Серед вихованців — заслужений тренери СРСР і України М. Дмитрієв, В. Плиско, В. Чукарін, А Ібадулаєв, Н. Бочарова, Р. Борисова. Співавтор праць «Гімнастика (вправи без речей на гімнастичній стінці й лаві з набивними м’ячами)» (1952), «Спортивна гімнастика» (1971; обидві — Київ). У Києві на будинках, де мешкав та працював М., встановлено мемор. дошки.