МИШКОВИ́ЧІ — село Тернопільського ра­йону Тернопільської області. Знаходиться на лівому березі р. Серет (притока Дністра), за 12 км від Тернополя та 6 км від залізнич. ст. Березовиця-Острів. Площа 2,9 км2. За пере­писом насел. 2001, у М. проживала 2071 особа; нині — 2111 осіб; пере­важно українці. Селом проходить автошлях Тернопіль–Чернівці. Побл. М. виявлено артефакти культур кулястих амфор, Ноа, голігр., черняхів., Лука-Райковец., зх.-поділ. групи скіф. часу та давньорус. періоду. Уперше згадується в істор. джерелах 1564. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 1-го поділу Польщі 1772 М. ві­ді­йшли до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1892 введено в екс­плуатацію спиртзавод, що працює донині. 1920–39 — у складі Польщі. У цей час створ. укр. громад. організації «Просвіта», «Рідна школа». Від 1939 — в УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 78 жит., із яких 15 загинули. До серед. 1950-х рр. в околицях діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. Неподалік села є лісове ур­очище Мишковиц. Дача, оголошена 1994 ботан. памʼяткою природи місц. значе­н­ня. У М. — заг.-осв. школа; Будинок культури, б-ка; дільнича лікарня. Діє реліг. громада УГКЦ. Збереглася церква Покрови Пресвятої Богородиці, зведена 1817. Встановлено памʼятник воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, памʼятні хрести на честь пере­дачі землі в приватну власність та 2000-ліття Різдва Христового, насипано символ. могилу УСС. Серед видат. уродженців — брати геолог Мирослав і лікар-фтизіатр Орест Іванюти, письмен­ник Б. Бастюк.