Міжнародний науково-навчальний інформаційних технологій і систем НАНУ та Міністерства освіти і науки України

Визначення і загальна характеристика

МІЖ­НАРО́ДНИЙ НАУКО́ВО- НА­ВЧА́ЛЬНИЙ ЦЕНТР ІНФОРМАЦІ́ЙНИХ ТЕХНОЛО́ГІЙ І СИСТЕ́М НАНУ та Міністерства освіти і науки України — установа, що за­ймається науково-дослідною, на­вчальною та між­народною діяльністю в галузі інформатики, кібернетики та компʼютерних методів. Засн. 1997 у Києві. Осн. напрями діяльності: роз­робле­н­ня фундам. і приклад. про­блем створе­н­ня нових інтелектуал. інформ. технологій та систем; створе­н­ня інформ.-комунікац. технологій для науки та освіти; роз­робле­н­ня теорії систем. інформ. технологій і наук. основ про­блеми інформатизації су­спільства, економіки та промисловості; роз­робле­н­ня та викори­ста­н­ня нових компʼютер. технологій та засобів телематики в на­вчан­ні і соц. сфері; під­готовка та пере­підготовка спеціалістів з базових напрямів кібернетики та інформатики, які від­повід­ають вимогам між­нар. і держ. стандартів. Напрями наук. дослідж.: створе­н­ня інтелектуал. інформ. технологій на базі методів і засобів образ. мисле­н­ня, роз­робле­н­ня методів і моделей інтелектуал. упр. динаміч. процесами в роз­поділених компʼютерно-телекомунікац. середовищах, технологій інтелектуал. робототехніки, моделей цифр. інформ. простору та технологій роз­витку без­печ. інформ. су­спільства, інформ. технологій цифр. медицини, електрон. технологій систем навч., технології інтелектуал. моделюва­н­ня екон. процесів. У структурі — 17 наук. від­ділів, каф. ЮНЕСКО «Нові інформ. технології в освіті для всіх», що здійснює наук.-методол. під­тримку впровадже­н­ня ін­новац. технологій у освітні процеси, під­готовку викладачів і взаємодію з ЮНЕСКО у рамках про­грам «Інформація для всіх» та «Освіта для всіх». Проводять комплекс заходів з під­готовки наук. кадрів з тех., фіз.-матем., екон., мед. і біол. наук за 9-ма спеціальностями в рамках аспірантури та докторантури Центру. Здійснюють під­готовку, пере­підготовку та під­вище­н­ня кваліфікації кадрів у галузі нових інформ.-телекомунікац. технологій. Центр — Нац. координатор Між­уряд. про­грами ЮНЕСКО «Інформація для всіх», опор. центру ЮНЕСКО в галузі роз­робле­н­ня та за­стосува­н­ня інформ. і телекомунікац. технологій в науці й освіті, базової організації Тех. комітету стандартизації інформ. технологій (ТК-20). Особливе значе­н­ня діяльності ТК-20 полягає в тому, що ним була ініці­йована концепція роз­витку системи нац. стандартів на основі найновіших досягнень укр. вчених у цій галузі. Центр роз­виває один з магістрал. напрямів інформатики 21 ст. — створе­н­ня інтелектуал. інформ. технологій. На основі одержаних фундам. результатів у теорії роз­пі­знава­н­ня роз­роблена високоефективна технологія роз­пі­знава­н­ня облич та обʼєктів навколиш. середовища, що за своїми характеристиками від­повід­ає світ. рівню. Ця технологія стала базовою складовою проекту Viewdl з роз­робле­н­ня унікал. алгоритмів виявле­н­ня та роз­пі­знава­н­ня облич та обʼєктів мобіл. при­строями. Проект було куплено корпорацією Google. Результат світ. рівня одержано в галузі роз­пі­знава­н­ня текст. інформації. Створ. оригін. технології змістов. роз­пі­знава­н­ня текс­тів великої роз­мірності, що характеризуються високою точністю та швидкодією. Вперше в Україні роз­роблено компʼютер- ну технологію автоматич. моніторингу телерадіока­налів на основі оригін. методів і алгоритмів роз­пі­знава­н­ня мовлен­нєвого сигналу за його змістом. Апробований прототип системи показав високу ефективність за­пропонованої технології при знаходжен­ні роз­шукув. сюжетів за ключ. словами. Досягне­н­ня Центру в інтелектуал. інформ. технологіях, їх світ. ви­зна­н­ня базуються на фундам. результатах некласич. структур. методів і моделей роз­пі­знава­н­ня, теорії образ. мисле­н­ня, обробле­н­ня сигналів склад. форми теорії інтелектуал. упр., обробле­н­ня текст. інформації та ін. На базі теор. результатів створ. класи оригін. образ. інформ. технологій: зорова, мовна, інтелектуал. упр., змістов. інтер­претації текст. пові­домлень. Низку високотехнол. виробів під­готовлено до серій. виготовле­н­ня, зокрема «Ві­деосекʼюриті», «Вокофон». У Центрі роз­роблена оригін. технологія інтелектуал. упр. групою мобіл. автоном. роботів. Особливістю технології є здатність роботів само­стійно орієнтуватися, роз­пі­знавати обʼєкти навколиш. середовища, здійснювати аналіз ситуації, ви­значати та коригувати маршрути рухів і послідовність дій, при необхідності пере­давати інформацію від одного робота до іншого для викона­н­ня зав­да­н­ня користувача. Додатк. фактором, що під­вищує ефективність роботи групи роботів є можливість контролю та супервізор. упр. у режимі від­даленого до­ступу. Реалізовано декілька контрактів із зарубіж. фірмами «Daimler-Chrysler-Aerospace», «Sena-Optronik» (Німеч­чина), «Happy» (Франція) та ін. Фундам. результати світ. рівня отримані в роз­робці принципів розум. поведінки кібернет. при­строїв, у теорії створе­н­ня склад. нейрокомпʼютер. і людино-машин. комплексів, у теорії інтелектуал. інформ. систем упр. По­єд­на­н­ня одержаних у Центрі фундам. результатів в галузі біол. і мед. кібернетики з приклад. інтелектуал. інформ. технологіями до­зволило сформулювати заг. концепцію цифр. медицини. Реалізація концепції стала початком виробництва в Україні засобів і технологій цифр. медицини. Центр видає журнали «Управляющие системы та машины», «Кибернетика и вычислительная техника», «Науково-технічна інформація». Є організатором авторитет. між­нар. шкіл і конференцій з про­блем роз­витку пріоритет. напрямів інформ. технологій і систем. Серед провід­них науковців: академік НАНУ — хірург, фахівець у галузі становле­н­ня та роз­витку біол. і мед. кібернетики в СРСР М. Амосов, фахівець у галузі матем. моделюва­н­ня склад. екон. процесів О. Бакаєв, фахівець у галузі інформатики, кібернетики й автомат. керува­н­ня, засн. наук. напряму в галузі побудови матем. моделей, що нині називається «індуктивне моделюва­н­ня» О. Івахненко, фахівець у галузі кібернетики й обчислюв. техніки, створювач нового класу автоматизов. систем В. Скуріхін; чл.-кор. НАНУ — фахівець у галузі рекурсивно-паралел. пе­ретворювачів інформації та їх викори­ста­н­ня А. Анисимов, фахівець у галузі інформатики, інформ. технологій та їх за­стосувань для про­блем інтелектуалізації, електрон. упр., економіки, вироб.-технол. сфери, біол. і мед. кібернетики, компʼютер. технологій навч. і електрон. систем освіти, дир. Центру (від 1997) В. Гриценко. Нині працюють 37 лауреатів Держ. премій у галузі н. і т. СРСР та України, імен. премій НАНУ.

О. О. Радіонов, І. В. Яблуков

Завантажити статтю