Кир’ян Надія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кир’ян Надія

КИР’Я́Н Надія (справж. – Уютнова Надія Володимирівна; 24. 06. 1946, м. Іваново, РФ) – поетеса, перекладачка. Чл. НСПУ (1990). Літ. премія ім. Олени Пчілки (1997). Навч. у Київ. ун-ті (1965–68, виключ. за зберігання самвидаву; закін. 1988 заочно) та Київ. пед. ін-ті іноз. мов (1969), закін. Челябін. політех. ін-т (РФ, 1977). Працювала на буд. роботах; 1989–2001 – у вид-ві «Веселка»; від 2001 – зав. відділу просвітян. роботи ред. тижневика «Слово Просвіти» (обидва – Київ). Авторка лірич. поезій та віршів для дітей. У її перекл. укр. мовою з рос. вийшли кн. творів для дітей О. Толстого «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно», К. Чуковського «Лікар Айболить» (співавт.; обидві – 2006), В. Драгунського «Велика книга оповідань», Л. Гераскіної «У Країні невивчених уроків» (обидві – 2009), Г. Циферова «Пряничне місто», О. Тихонова «Казки лісу» (обидві – 2011; усі – Київ) та ін. Упорядкувала «Хрестоматію для дошкільнят» (у 3-х т., К., 2000–03; 2005).

Тв.: Рідне. К., 1987; Лелеки. К., 1991; Чому вусатий колосок? К., 1991; Українська абетка. К., 1996; Вечірня жінка і ранкова жінка. Біла Церква, 2006; Дарунок татуся. К., 2007.

Літ.: Дзюба І. «Нема від того болю порятунку...» // ЛУ. 1990, 19 лип.; Чередниченко Д. Одне поле засіваємо // Кир’ян Н. Українська абетка. К., 1996; Остролуцька А. Вечірня і ранкова жінка // ЛУ. 2006, 7 верес.

С. І. Білокінь

Стаття оновлена: 2013