Миколаївка
МИКОЛА́ЇВКА — селище міського типу Широківського району Дніпропетровської області. Микол. селищ. раді підпорядк. села Вишневе, Зелений Гай, Карпівка, Розівка, Тихий Став, Цвіткове та Широка Дача. 2011–12 М. майже повністю знесли у зв’язку з розширенням відвалу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату. Нині селищна адміністрація розташ. у Карпівці. М. знаходиться на правому березі р. Інгулець (притока Дніпра; на лівому — с. Радевичеве Широків. р-ну), за 180 км від обл. центру та за 6 км від райцентру. За переписом насел. 2001, проживали 900 осіб (складає 62,5 % до 1989), переважно українці; станом на 1 січня 2017 — 2 особи. Засн. у 2-й пол. 19 ст. як с. Велике Сіромашине на землях, що входили до Інгул. паланки Запороз. Січі. Тут раніше був зимівник Сіромахи — одного з козац. старшин. Згодом поселення належало поміщикам Козельським, тому деякий час воно мало назву Козельське. Згодом — сучасна назва. У 19 — на поч. 20 ст. — волос. центр Херсон. пов. Херсон. губ. 1859 було 60 дворів, мешкали 348 дворів; 1886 — відповідно 92 і 474. У 1880-х рр. почали працювати декілька кузень, кар’єрів із видобутку вапна, паровий млин. За Всерос. переписом насел. 1897, проживали 663 особи. 1898 Нікополь-Маріуп. АТ заснувало тут рудник «Миколаївський-1» (4 кар’єри потуж. 600 тис. пудів заліз. руди на рік). 1901 відкрито залізничну ст. Миколо-Козельськ. 1910 першу продукцію вироблено на цегельно-черепич. заводі. 1912 було 163 двори, мешкали 1185 осіб, з них 5 ковалів, 7 столярів і теслярів, 12 шевців, 20 шорників. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1930 створ. МТС. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 14 серпня 1941 до 4 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Під час визволення М. загинули 326 рад. воїнів, на фронтах 2-ї світової війни — 140 жит. Від 1957 — смт.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
