Миколаївська область

МИКОЛА́ЇВСЬКА О́БЛАСТЬ — область, що знаходиться у пів­ден­ній частині України, на Пів­нічному Причорноморʼї, пере­важно в басейні нижньої течії Пів­ден­ного Бугу (59,5 %). Площа 24 598 км² (4,08 % тер. України). За пере­писом насел. 2001, проживали 1 264 743 особи (складає 95,0 % до 1989): українців — 81,91 %, росіян — 14,06 %, молдован — 1,04 %, білорусів — 0,66 %, болгар — 0,44 %, вірмен — 0,34 %, євреїв — 0,26 %, корейців — 0,14 %, азербайджанців — 0,12 %, ромів — 0,11 %. Рідною мовою за­значили українську 69,2 % (на 5 % більше порівняно з 1989), рос. — 29,3 % жит. області. За оцінкою Держ. служби статистики України, станом на 1 січня 2013 чисельність наяв. насел. становила 1 173 481, на 1 січня 2015 — 1 164 342, на 1 січня 2017 — 1 150 126 (з них міського — 68,35 %, сільс. — 31,65 %) осіб. Щільність насел. області одна з найнижчих в Україні — бл. 47 осіб на 1 км². Найгустіше заселені місцевості у долині Пд. Бугу. Нині на тер. М. о. проживають пред­ставники 133-х національностей (бл. 20 % насел. — нац. меншини). Зареєстровано 54 нац.-культурні товариства та центри нац. культур. У складі М. о. — Арбузинський район (969 км²; на 1 січня 2017 — 19 948 осіб), Баштанський район (від­повід­но 1706 і 37 523), Березанський район (1378 і 23 170), Березнегуватський район (1264 і 20 204), Братський район (1129 і 17 808), Веселинівський район (1245 і 22 866), Вітов. р-н (1460 і 50 240; до 2016 — Жовтневий район), Вознесенський район (1392 і 30 202), Врадіївський район (801 і 17 406), Доманівський район (1458 і 25 282), Єланецький район (1018 і 15 363), Казанківський район (1349 і 19 456), Кривоозерський район (814 і 24 576), Миколаївський район (1430 і 30 118), Новобузький район (1243 і 30 865), Новоодеський район (1429 і 33 335), Очаківський район (1500 і 15 278), Первомайський район (1319 і 29 858), Снігурівський район (1350 і 39 953); міста обл. значе­н­ня Миколаїв (490 762 особи; обл. центр; виконує також функції центру Вітов. і Микол. р-нів), Вознесенськ (35 243), Очаків (14 360), Первомайськ (66 089), Южноукраїнськ (40 221), рай. — Баштанка (12 672), Нова Одеса (12 037), Новий Буг (15 506), Снігурівка (12 683); смт Арбузинка (6346), Костянтинівка (2129; Арбузин. р-н), Березанка (4135), Березнегувате (7759), Братське (5248), Веселинове (5933), Токарівка (2043; до 2016 — Кудрявцівка; Веселинів. р-н), Воскресенське (4754), Первомайське (2784; обидва — Вітов. р-н), Олександрівка (5252; Вознесен. р-н), Врадіївка (8325), Доманівка (6124), Єланець (4916), Казанка (7129), Криве Озеро (7717), Ольшанське (3690; Микол. р-н), Під­городна (2212); 818 сіл і 71 с-ще. 2015–18 створ. перших 33 обʼ­єд­наних територіал. громади: в Арбузин. р-ні Арбузин. селищну (обʼ­єд­нано 2 ради, 292,03 км², 8014 осіб), Благодатнен. сільс. (від­повід­но 6, 370,03, 5730); у Баштан. р-ні — Баштан. міську (9, 773,85, 22 740); у Березан. р-ні — Березан. селищну (5, 443,77, 8736), Коблів. сільс. (4, 264,37, 6542); у Брат. р-ні — Новомарʼїв. сільс. (4, 225,85, 2344); у Веселинів. р-ні — Веселинів. селищну (5, 432, 11 983); у Вітов. р-ні — Воскресен. селищну (3, 192,4, 11 168), Галицинів. сільс. (4, 311,35, 7711), Шевченків. сільс. (5, 296,81, 10 493); у Вознесен. р-ні — Олександрів. селищну (3, 288,45, 9380), Бузьку сільс. (2, 161,5, 3202), Дорошів. сільс. (2, 149,67, 2783), Прибужанів. сільс. (5, 363,6, 8077); у Доманів. р-ні — Доманів. селищну (3, 225,04, 8300), Мостів. сільс. (3, 334,18, 3688), Прибуз. сільс. (3, 300,86, 5256); у Казанків. р-ні — Казанків. селищну (9, 704,48, 12 521), Володимирів. сільс. (2, 235,66, 2805); у Микол. р-ні — Ольшан. селищну (2, 57,05, 5940), Веснян. сільс. (2, 47,98, 3420), Михайлів. сільс. (2, 447,62, 2862), Нечаян. сільс. (2, 203,8, 3613), Радсадів. сільс. (3, 205,72, 4286); у Новобуз. р-ні — Вільнозапоріз. сільс. (3, 221,62, 2619), Новополтав. сільс. (2, 142,39, 3104), Софіїв. сільс. (2, 236,78, 3654); у Очаків. р-ні — Куцуруб. сільс. (5, 758,54, 7917), Чорномор. сільс. (2, 385,88, 3636); у Первомай. р-ні — Камʼяномостів. сільс. (3, 119,77, 3899); у Снігурів. р-ні — Снігурів. міську (9, 589,9, 24 280), Горохів. сільс. (3, 207,843, 5673), Широків. сільс. (2, 217,1, 3580). У 2016 пере­йменовано сільс. насел. пункти: у Баштан. р-ні — с. Леніне на Лукʼянівка, с. Червона Зірка Плющів. сільс. ради на Шляхове; у Березан. р-ні — с. Кімівка на Калинівка, с. Ленінка на Вино­градне, с. Чапаєвка на Щасливе, с. Червона Українка на Українка; у Брат. р-ні — с. Іл­лічівка на Іванівка, с. Щорса Григорів. сільс. ради на Степове; у Вітов. р-ні — с. Бармашове на Білозірка, с. Воровське на Степове, с-ще Коларівка на Каравелове, с. Комсомольське на Благодатне, с-ще Памʼять Комунарів на Святомиколаївка, с. Петрівське на Водокачка; у Вознесен. р-ні — с. Червоні Кошари на Вільне; у Врадіїв. р-ні — с. Гуляницьке на Покровське, с. Жовтневе на Новомихайлівське; у Доманів. р-ні — с. Жовтневе на Цвіткове, с. Куйбишевка на Бузькі Пороги, с. Фрунзе на Петропавлівка, с. Червоний Київ на село Київ; у Єланец. р-ні — с. Куйбишевка на Велика Солона; у Казанків. р-ні — с. Жовтень на Нове, с-ще Незаможник на Гранітне, с. Червона Знамʼянка на Шевченкове; у Кривоозер. р-ні — с. Леніне на Гойдаї, с-ще Червоний Орач на Семенівка; у Микол. р-ні — с-ще Жовтневе на Чумаки, с. Кірове на Зарічне, с-ще Комсомольське на Благодатне, с-ще Радгоспне на Чемерлієве, с-ще Радсад на Радісний Сад, с. Улянівка на Михайлівка, с-ще Червоноармійське на Мирне; у Новобуз. р-ні — с. Жовтневе Вільнозапоріз. сільс. ради на Степове, с. Жовтневе Новобуз. міськради на Станційне, с-ще Щорсове на Щасливе; у Новоодес. р-ні — с. Артемівка на Озерне, с. Кіровка Новошмідтів. сільс. ради на Степове; у Очаків. р-ні — с. Жовтень на Сонячне; у Первомай. р-ні — с. Жовтневе на Зоряне; у Снігурів. р-ні — с-ще Красне Знамʼя на Тернові Поди, с. Куйбишеве на Калинівка, с-ще Радгоспне на Степове, с. Червона Зірка на Суворе, с. Червоний Промінь Баратів. сільс. ради на Промінь. Статус істор. насел. місць мають Миколаїв, Вознесенськ, Очаків і Первомайськ.

На Зх. межує з Одес., на Пн. — з Кіровогр., на Пн. Сх. — з Дні­проп., на Сх. і Пд. Сх. — з Херсон. областями; на Пд. омивається водами Чорного моря. Протяжність з Пн. на Пд. 194 км, з Зх. на Сх. — 204 км. Крайні точки: на Пн. — 31° 03´ 15˝ сх. д., 48° 13´ 55˝ пн. ш. (побл. с. Лозуватка Первомай. р-ну); на Пд. — 31° 46´ 30˝ сх. д., 46° 22´ 10˝ пн. ш. (о-в Довгий); на Зх. — 30° 12´ 30˝ сх. д., 48° 04´ 00˝ пн. ш. (побл. с. Очеретня Кривоозер. р-ну); на Сх. — 33° 11´ 10˝ сх. д., 47° 14´ 20˝ пн. ш. (побл. с. Новогригорівка Березнегуват. р-ну). Геогр. центр області — побл. Нової Одеси. У гео­структур. від­ношен­ні тер. М. о. повʼязана з пд. окраїною Східно-Європейської платформи. Кри­сталічні породи фундаменту платформи утворюють Український щит, від­слонюються або пере­криті тонким шаром піщано-глинистих неоген. і лесоподіб. антропоген. від­кладів. У пд. напрямі поверх­ня докембрій. фундаменту занурюється під осад. товщу Причорноморської западини, що складається пере­важно з карбонат. від­кладів палеоген. і крейд. віків. Далі на Пд. їхня заг. потуж. збільшується до 2–2,5 тис. м. Роз­різ завершують червоно-бурі глини, пере­криті 20–30-метр. шаром лесів і лесоподіб. порід. Поверх­ня області рівнин­на, по­ступово знижується з Пн. (найвища точка знаходиться побл. с. Єлизаветівка Брат. р-ну, 255,6 м) на Пд. до Чорного моря (10–40 м). Більшу частину за­ймає Причорноморська низовина, на Пн. — від­роги Балтської рівнини Подільської височини (прав­обереж­жя Пд. Бугу) та Придні­провської височини (лів­обереж­жя) з густо роз­членованою мережею ярів, балок і долин (місцями кань­йоноподібні). На берегах річок і на схилах балок є від­слоне­н­ня кри­сталіч. порід. Широкі між­річні простори характеризуються наявністю обшир. округлих знижень, що навесні заповнюються водою і утворюють тимчас. озера. Корисні копалини пред­ставлені знач. запасами буд. матеріалів: граніти (побл. Вознесенська, смт Олександрівка та с. Трикрати Вознесен. р-ну, с. Ново­данилівка Казанків. р-ну, Первомайська, сіл Болеславчик і Кінецьпіль Первомай. р-ну), гнейси, вапняки (побл. Нової Одеси, с. Галицинове Вітов. р-ну, с. Подимове Микол. р-ну, смт Ольшанське), мергель, каолін, трепел, гіпс, кварц. піски (побл. Миколаєва, смт Олександрівка, с. Явкине Баштан. р-ну), глини (побл. смт Ольшанське); роз­ві­дано родовища нікел. (Деренюське) та уран. (Пів­ден­не) руд, поклади графіту, бурого вугі­л­ля, торфу; є джерела мінерал. вод і лікув. грязі. Клімат помірно континентальний. Літо спекотне, вітряне, з частими суховіями; середня температура найтеплішого місяця (липня) +21–23 °C. Зима малосніжна, порівняно нехолодна; середня температура найхолоднішого місяця (січня) –3–5 °C. Річна кількість опадів коливається від 300–350 мм на Пд. до 450 мм на Пн. Максимум опадів улітку (пере­важно у ви­гляді злив). Вегетац. період бл. 210 діб. Діють метеорол. станції держ. мережі спо­стережень у Баштанці, Вознесенську, Миколаєві, Очакові та Первомайську. Берег. лінія Чорного моря дуже роз­членована (у межах області її довж. 59,3 км). До тер. області також належать о-ви Березань та Круглий і зх. частина Кінбурнської коси, що разом з о-вом Довгий омиваються Ягорлицькою затокою. У гідрол. від­ношен­ні область належить до Причорноморського артезіанського басейну та частково в пн. частині до Укр. кри­сталіч. масиву. Пл., зайняті водними обʼєктами, становлять 182,44 тис. га (7,3 % тер. області), з них під річками — 19,8 тис. га, ка­налами, колекторами та канавами — 5,6 тис. га, озерами, за­мкнутими водо­ймами та лиманами — 90,1 тис. га, водо­сховищами, ставками та ін. штуч. водо­ймами — 17,8 тис. га, болотами — 21,1 тис. га, гідротех. та ін. водогосп. спорудами — 5,6 тис. га. Глибоко в суходіл врізаються Тилігульський лиман (на межі з Одес. обл.; довж. берег. лінії 61,2 км), лиман Карабуш (4,5 км), Березанський лиман (73 км; сх. рукав — Бейкуський лиман, 6 км; зх. рукав — лиман Сасик, 24 км), Дні­провсько-Бузь­кий лиман (формують 2 лимани: Бузький, 110 км; Дні­провський, 70,1 км), що створюють плетиво водяних плес. До бас. Дні­пра належить 23,5 %, до річок Причорноморʼя — 17 % тер. області. Річки М. о. рівнин­ні зі швидк. течії 0,1–0,3 м/сек. Живле­н­ня пере­важно атмо­сферне з поміт. участю ґрунт. вод. Осн. частина стоку проходить у весняну повінь. Річки використовують для рибництва, побут., пром., с.-г. водопо­стача­н­ня та транс­порту. Протікає 121 річка завдовжки понад 10 км кожна (їхня заг. довж. 3619,84 км). Середні річки бас. Пд. Бугу (довж. у межах області 257 км): Інгул (179 км), Чичиклія (86 км), Кодима (59 км), Чорний Ташлик (41 км), Синюха (24 км); дещо менші, з заг. довж. бл. 100 км — Мертвовід, Громоклія, Гнилий Яланець; внутр.-обл., з заг. довж. 25–60 км — Бакшала, Гарбузинка, Чортала, Солона, Велика Корабельна, Комишувата. Річки бас. Дні­пра: Інгулець (довж. у межах області 96 км) з притокою Висунь (195 км); бас. Березан. лиману — Березань (внутр.-обл.). Пере­січна густота річк. сітки 0,1–0,2 км/км². 2018 після 25-річної пере­рви від­новлено судноплавство на Пд. Бузі від Вознесенська до гирла. Обліковано 26 озер заг. пл. 13,79 км². В області побудовано Інгулецьку зрошувально-обводнювальну систему, Білоусів., Пд.-Бузь­ку, Спас., Явкин. зрошувал. системи, 45 водо­сховищ (30 комплекс., 104,98 млн м³; 8 іригац., 65,47 млн м³; 4 енергет., 150,77 млн м³; 1 для техводопо­стача­н­ня, 3,93 млн м³; 1 для водопо­стача­н­ня, 31,0 млн м³; 1 спец., 1,47 млн м³) і 1153 ставки, що на 90 % роз­таш. на малих річках. Серед зонал. типів ґрунтів пере­важають чорноземи звичайні середньо- та малогумусні (на Пн.), пд. малогумусні, каштанові та темно-каштанові слабо- і середньосолонцюваті (на Пд.), алювіал. лучні (у заплавах) та лучні осолоділі (у подах). М. о. лежить у межах зони лісо­степу (Кривоозер. р-н і зх. частина Первомай. р-ну) та степу (решта тер.). На схилах балок збереглася різнотравно-типчаково-ковилова природна рослин­ність, в долинах річок — лучна. Під лісами та чагарниками зайнято бл. 2 % тер. області (дуб, осика, клен, чорна тополя, берест, сосна). Пл. полезахис. ліс. смуг 29,3 тис. га. Під держ. охороною пере­бувають Катеринів. і Вознесен. ліси. Серед фауни — козулі європейські, кабани дикі, лисиці, зайці-русаки, бобри, видри річкові, тхори лісові, хомʼяки, сліпачки звичайні, вечірниці руді, ховрахи, пацюки, миші польові, тушканчики трипалі; ворони, горобці, зозулі звичайні, дятли великі строкаті, вівсянки звичайні, синиці великі, ластівки, вівсянки садові, пере­пели, дрохви, фазани, сірі куріпки, припутні, журавлі степові, славки сірі, лиски, луні болотяні та лучні, мартини звичайні, сріблясті та чорноголові, баклани великі, чайки чорноголові, голуби морські та сизі здичавілі, че­грави, качки червоні та сірі, крижні, сірі гусаки, кулики, степові та польові жайворонки; гадюки звичайні, вужі звичайні та водяні, ящірки живородні, зелені та прудкі, полози жовточереві, черепахи болотяні; ропухи зелені, часничниці звичайні, тритони гребінчасті, кумки червоночереві; в акваторії моря — бички, тюлька, піленгас, хамса, атерина, кефаль, чехоня, скумбрія, осетрові, в річках і лиманах — сазани, лящі, щуки, судаки, окуні, тарань, рибець малий, атерина, карасі. У М. о. — 141 обʼєкт природно-заповід. фонду заг. пл. 75 450,27 га (3,07 % тер. області): заг.-держ. значе­н­ня — ділянки Чорноморського біо­сферного заповід­ника Волижин ліс та о-ви Довгий і Круглий (Очаків. р-н, 1927, 2741 га), природ. заповід­ник Єланецький степ (Єланец. і Новоодес. р-ни, 1996, 1675,7 га), нац. природні парки Бузький Гард (Арбузин., Брат., Вознесен., Доманів., Первомай. р-ни, 6138,13 га), Біл­обереж­жя Святослава (Березан. і Очаків. р-ни, 35 223,15 га; обидва — 2009), ліс. заказник Рацинська дача (Вознесен. р-н, 1974, 1782 га), ботан. памʼятка природи Степок (Казанків. р-н, 1975, 11 га), памʼятка садово-парк. мистецтва Мостівський парк (Доманів. р-н, кін. 19 ст., 28 га), Миколаївський зоопарк (1901, 18,48 га); місц. — регіон. ландшафтні парки Кінбурн. коса (Очаків. р-н, 1992), Гранітно-степове Побуж­жя (Арбузин., Брат., Вознесен., Врадіїв., Доманів., Кривоозер., Первомай. р-ни, 1994), Тилігул. (Березан. р-н, 1997), Приінгул. (Новобуз. р-н, 2002), Висунсько-Інгулец. (Березнегуват. р-н, 2011), 22 ландшафт., 12 ліс., 10 ботан., 6 гідрол., 2 орнітол., 2 іхтіол. заказ­ники, 20 ботан., 13 гідрол., 7 геол., 2 комплексні памʼятки природи, 13 заповід. ур­очищ, 19 парків-памʼяток садово-парк. мистецтва.

Освоє­н­ня тер. сучас. Миколаївщини почалося у період пізнього палеоліту (20 тис. р. тому), про що свідчать археол. знахідки з мислив. стоянок. Від поч. 1 тис. до н. е., змінюючи або витісняючи одне одного, на берегах Чорного моря селилися племена трипіл. культури, кім­мерійці, скіфи, сармати. Важливе місце за­ймає грец. колонізація Пн. Причорноморʼя. У 647 р. до н. е. на о-ві Березань, що був тоді п-овом, греки заснували поселе­н­ня Борисфеніда. У 1-й пол. 6 ст. до н. е. вихідці з Мілета заклали на правому березі Бузького лиману, побл. сучас. с. Парутине Очаків. р-ну, місто-державу Ольвія, що стала одним з найбільших екон., торг. і культур. центрів Пн. Причорноморʼя. На її тер. нині — «Ольвія» Національний історико-археологічний заповід­ник Ін­ституту археології НАНУ. У 2–4 ст. пн.-зх. і пн. частина області були заселені ран­ньословʼян. племенами черняхів. культури. На­прикінці 4 ст. у Пн. Причорноморʼя вторглися великі обʼ­єд­на­н­ня кочових племен тюрк. походже­н­ня, основу яких складали гуни. На­прикінці 5 ст. після роз­паду гунського обʼєд-нання активізувалися словʼян. племена. У 4 ст. на тер. ниніш. Миколаївщини виникли форпости Київ. Русі для боротьби за торг. шляхи, що вели до Чорного моря. У серед. 13 ст. Пн. При-чорноморʼя захопили монголо-татари. Нове заселе­н­ня тер. краю, його госп. роз­виток повʼя-зані з виникне­н­ням Запороз. Січі. Памʼятки археології нац. значе­н­ня: в Арбузин. р-ні — багатошар. поселе­н­ня у смт Костянтинівка (неоліт, енеоліт, епоха бронзи, раннє середньовіч­чя), поселе­н­ня у с. Семенівка (неоліт, енеоліт); у Баштан. р-ні — курган. могильник у с. Костянтинівка, стоянка у с. Лукʼянівка (мезоліт); у Березан. р-ні — поселе­н­ня (рим. час) та курган. могильник у с. Калинівка, городище у с. Матіясове (античність); у Брат. р-ні — курган у с-щі Людмилівка, стоянка у с. Українець (пізній палеоліт); у Веселинів. р-ні — фортеця у с. Кременівка (раннє середньовіч­чя), городище у с. Покровка (рим. час, черняхів. культура); у Вознесен. р-ні — стоянка у смт Олександрівка (мезоліт); у Доманів. р-ні — стоянка у с. Анетівка (пізній палеоліт); у Микол. р-ні — поселе­н­ня у с. Тернувате (епоха бронзи); в Очаків. р-ні — поселе­н­ня Пітухівка-1, -2 (античність) у с. Дмитрівка, городище-фортеця у с. Дні­провське (античність, середньовіч­чя), городище у с. Козирка; у Первомай. р-ні — поселе­н­ня між селами Грушівка та Мигія (неоліт, Київська Русь), курган. могильник у с. Кінецьпіль; у Снігурів. р-ні — городище у с. Олександрівка (рим. час, черняхів. культура). Тривалий час більша частина Миколаївщини була слабо заселеним степом. Лише в 1760-х рр. на Пн. Очаківщини українці та молдовани заснували т. зв. ханські слободи (напр., Криве Озеро та Голта, що нині у межах Первомайська), мешканці яких платили данину крим. ханові. Нац. памʼяткою також є істор. ландшафт центру Бугогардів. паланки Війська Запорозького (1734–75; с. Бог­данівка Доманів. р-ну, смт Костянтинівка Арбузин. р-ну та Южноукраїнськ). Знач. ви­пробовува­н­ням для насел. краю стала рос.-турец. вій­на 1787–91, що вимагала мобілізації величез. людських і екон. ресурсів. Тоді виникла гостра потреба у бо­йових кораблях для Чорномор. флоту. 1788 за наказом головнокомандувача рос. військами на Пд. України князя Г. Потьомкіна в гирлі Інгулу роз­почато будівництво верфі (нині Чорномор. суднобуд. завод), з якою повʼязані заснува­н­ня Миколаєва й інтенсивне заселе­н­ня краю. Від 1797 тер. Миколаївщини входила до складу Новорос., від 1803 — Херсон., від 1922 — Одес. губ.; 1932–37 — Одес. обл. 1802–03 і 1920–22 існувала Миколаївська губернія; 1805–1900 — Микол. (до Крим. вій­ни 1853–56 — Микол. і Севастоп.) військ. губернаторство; 1900–17 — Микол. градоначальство. У 18 ст. на тер. Миколаївщини створ. адміралтей., а у 20-х рр. 19 ст. — військ. поселе­н­ня. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 микол. землі були роз­поділені між Миколаївською округою, Первомайською округою, а також Одес. і Херсон. округами. У серпні 1941 — березні 1944 тер. на Зх. від Пд. Бугу (Голтян. і Очаків. пов. губернаторства Транс­ністрія) кон- тролювали румун., на Сх. (ген. округи Миколаїв і Таврія) — нім. війська. Діяло рад. і ОУНів. під­пі­л­ля. Сотні тисяч миколаївців померли під час голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій, були вбиті нацистами та загинули на фронтах 2-ї світової вій­ни. М. о. утвор. 22 вересня 1937. До її складу уві­йшли Миколаїв, Херсон, Кірове (1939–2016 — Кірово­град, нині Кропивницький) та 38 р-нів (з Одес. обл. пере­дано 29, з Дні­проп. обл. — 9): Аджам., Баштан., Березнегуват., Берислав., Бобринец., Варварів., Великоолександрів., Великолепетис., Витязів., Володимирів., Голо­при­стан., Горностаїв., Долин., Єланец., Єлисавет­градків., Знамʼян., ім. Фріца Гек­керта, Казанків., Калініндорф., Компаніїв., Кахов., Новгородків., Новобуз., Нововоронцов., Новоодес., Новопраз., Новотроїц., Олександрій., Очаків., Петрів., Привільнян., Скадов., Снігурів., Тилігуло-Березан., Усти-нів., Хорлів., Цюрупин. і Чаплинський. 10 січня 1939 з М. о. до ново­утвореної Кіровогр. обл. ві­ді­йшли Кірово­град, Аджам., Бобринец., Витязів., Долин., Єлисавет­градків., Знамʼян., Кіровогр., Компаніїв., Новгородків., Новопраз., Олександрій., Петрів. і Устинів. р-ни. У тому ж році у складі М. о. створ. Білозер., Херсон. і Микол. р-ни, а р-н ім. Фріца Гек­керта ліквідовано. На поч. 1940-х рр. охоплювала 25 р-нів — Баштан., Білозер., Березнегуват., Берислав., Варварів., Великоолександрів., Голо­при­стан., Горностаїв., Єланец., Каланчац., Кахов., Калініндорф., Казанків., Микол., Новоодес., Новобуз., Нововоронцов., Очаків., Привільнян., Скадов., Снігурів., Тилігуло-Березан., Херсон., Цюрупин. і Чаплинський. 30 березня 1944 з М. о. до ново­утвореної Херсон. обл. ві­ді­йшли Херсон і Білозер., Берислав., Великоолександрів., Голо­при­стан., Горно­стаїв., Каланчац., Калініндорф., Кахов., Нововоронцов., Скадов., Херсон., Цюрупин. і Чаплин. р-ни, а до М. о. пере­дали Арбузин., Благодатнів., Брат., Веселинів. і Вознесен. р-ни Одес. обл. 5 грудня 1944 центр Благодатнів. р-ну пере­несено з с. Благодатне у с. Лиса Гора. 8 серпня 1945 унаслідок роз­укрупне­н­ня Варварів. і Тилігуло-Березан. р-нів створ. Широколанів. р-н. 17 лютого 1954 до М. о. вві­йшли Великоврадіїв., Доманів., Кривоозер., Мостів., Первомай. р-ни Одес. обл. 7 червня 1957 Варварів. і Веселинів. р-нам пере­дано сільради Широколанів. р-ну; 21 січня 1959 Березнегуват. і Казанків. р-нам — сільради Володимирів. р-ну, Арбузин. і Первомай. р-нам — сільради Лисогір. р-ну, Веселинів. і Доманів. р-нам — сільради Мостів. р-ну, Баштан., Єланец. і Новобуз. р-нам — сільради Привільнян. р-ну. 30 грудня 1963 у під­порядкува­н­ня Микол. обл. ради пере­дано 3 міста: Миколаїв, Вознесенськ (1965 статус міста обл. значе­н­ня знято, 1975 від­новлено) і Первомайськ. Від 30 грудня 1962 після укрупне­н­ня в складі М. о. існували 9 р-нів: Баштан., Брат., Вознесен., Доманів., Микол., Новобуз., Ново­одес., Первомай. і Снігурівський. 4 квітня 1964 села Адамівка, Вільне, Малиші та Тилігуло-Березанка обʼ­єд­нано в насел. пункт Березанка, а 14 листопада 1964 Велику Врадіївку пере­йменовано на Врадіївку. Від 4 січня 1965 після роз­укрупне­н­ня у складі М. о. існували 16 р-нів: Баштан., Березнегуват., Брат., Веселинів., Вознесен., Доманів., Єланец., Жовтневий, Казанків., Кривоозер., Микол., Новобуз., Новоодес., Очаків., Первомай., Снігурівський. 8 грудня 1966 з 4-х сільрад Брат. р-ну та 6-ти Первомай. р-ну від­новлено Арбузин. р-н, з Березан. селищ. ради, 5-ти сільрад Микол. р-ну та 6-ти Очаків. р-ну — Березан. р-н, з 10-ти сільрад Кривоозер. р-ну — Врадіїв. р-н. 2 квітня 1987 новозбудованому насел. пункту Пів­ден­но-Української атомної електро­станції присвоєно найменува­н­ня м. Южноукраїнськ і від­несено до категорії міст обл. під­порядкува­н­ня. 3 березня 1988 Білоусів. сільраду М. о. пере­дано до складу Великоолександрів. р-ну Херсон. обл. 6 лютого 1991 Очаків став містом обл. під­порядкува­н­ня. 1939 у М. о. мешкали 919 тис. (урбанізація становила 27 %), 1959 — 1014 тис. (39 %), 1970 — 1148,1 тис. (52,7 %) осіб. Сприятливе екон.-геогр. положе­н­ня (близькість до пром. центрів Донец.-Придні­пров. екон. р-ну та вихід до моря), кліматичні та ґрунт. умови зумовлюють роз­виток рекреації та туризму, пром. і с.-г. комплексів, порт. господарства та транс­порту (мор., автомобіл. і залізнич.) між­нар. значе­н­ня. Найбільш ві­домі курортні зони: Коблеве, Рибаківка (Березан. р-н), Очаків. Діють 185 санаторно-курорт. закладів, з них у Березан. р-ні — 122, Очаків. р-ні — 37, Очакові — 17. М. о. — один з високороз­винених індустріал. регіонів України. Гол. пром. під­приємства роз­таш. у Миколаєві, Первомайську, Вознесенську, Южноукраїнську, Очакові, Баштанці, Веселиновому, Новій Одесі, Снігурівці, Ольшанці та ін. Для пром. комплексу області характерна висока концентрація під­приємств у пд. (судно- та машинобудува­н­ня, кольор. пром-сть) та пн. (електро­енергетика, машинобудува­н­ня) регіонах. У заг.-держ. поділі на частку пром. комплексу області припадає бл. 2,5 % реалізов. пром. продукції. В обсязі галузей виробництва України питома вага випуску електро­енергії М. о. від­повід­но за­ймає бл. 3 %, машинобудува­н­ня — бл. 5 %, металург. комплексу та виготовле­н­ня метал. виробів — бл. 2 %, легкої промисловості — бл. 6 %, харчової промисловості — бл. 3 %. Електро­енергет. галузь пред­ставлена 326-ма електро­станціями заг. потуж. понад 3,1 млн кВт. У заг. обсягах виробництва електро­енергії області бл. 99 % припадає на Пд.-Укр. АЕС. Працюють кілька потуж. під­приємств суднобудува­н­ня (продукція: танкери, суховантажні судна, контейнеровози, рефрижератори, траулери, плаваючі готелі, катери тощо), низка під­приємств, що забезпечують виробництво суднового обладна­н­ня. Наук.-вироб. комплекс «Зоря»-«Маш­проект» вигото­вляє ба­гато­профіл. газотурбін­ні дви­гу­ни, що використовують як для об­ладна­н­ня кораблів і суден, так і транс­­портува­н­ня природ. газу та випуску електро­енергії. На сх. бе­резі Дні­про-Бузького ли­ману роз­таш. провід­не під­приємство алюм. промисловості України й одне з найбільших в Європі в галузі кольор. металургії — Миколаївсь­кий глиноземний завод. Підпр-ва лег­кої промисловості спеціалізуються на пошит­ті чол., жін. і дит. одягу, випуску шкіряної сировини, шкір­галантереї та взу­т­тя. У харчової промисловості задіяно понад 700 великих і серед. під­приємств, які виготовляють бл. 72 % дит. соків, бл. 48 % фрукт. та овоч. соків і нектарів для дорослих, бл. 18 % свіжого неферментов. та кисломолоч. сиру, бл. 20 % консервов. натурал. овочів, бл. 13 % згущ. молока та вершків, бл. 12 % вино­град. вина. При­йма­н­ня та пере­робле­н­ня молока здій­снюють понад 10 під­приємств, найпотужнішими з яких є «Лакталіс-Миколаїв», Баштан. сирзавод, Первомайський молочноконсервний комбінат. Знач. вне­сок у заг. обсяги продукції харчува­н­ня належить Микол. комбінату хлібо­продуктів, під­приємствам «САН ІнБев Україна» (пивоварі­н­ня), «Сандора» та ін. У регіоні діють харч. під­приємства спожив. кооперації — сотні ковбас., консерв. і рибоперероб. цехів. Заг. пл. с.-г. угідь — 2 млн га, з них орних земель — 1,7 млн га (5 % ріллі України). Питома вага області у виробництві с.-г. продукції держави понад 3 %. Структура с. господарства — рослин­ницько-тварин­ницька. Вироб. діяльність здійснюють понад 750 с.-г. під­приємств (найбільші: «Агро-1», «Агросоюз», «Агрофлагман», «Агрофʼюжн», «Благодатнен. птахо­пром», «Владам», «Зелений Гай», «Коблево», «Колос-2011», «Миг-Сервіс-Агро», «Нібулон», «Промінь», «С-Росток», «Техмет-юг», «Україна»), 3,9 тис. фермер. госп-в і понад 220 тис. влас. госп-в жителів. У М. о. отримують високі врожаї практично всіх с.-г. культур: понад 2 млн т зернових (складає бл. 6 % у заг.-укр. обсязі), 500 тис. т насі­н­ня соняшнику (7 %), 400 тис. т овочів (понад 3 %), 40 тис. т ягід і фруктів і 50 тис. т вино­граду на рік. В області вино­градники за­ймають 5 тис. га, плодово-ягідні насадже­н­ня — 3,5 тис. га. Щорічно в середньому виробляють 50 тис. т мʼяса, 370 тис. т молока, 500 млн шт. яєць. Область має роз­галужену транс­порт­ну систему. Через її тер. проходять автошля­хи (заг. користува­н­ня — 4810,2 км, з них держ. значе­н­ня — 563 км) Київ–Одеса, Полтава–Кропивницький–Платонове, Благовіщенське–Вознесенськ–Миколаїв, Одеса–Ме­літополь–Новоазовськ, Дні­про–Кривий Ріг–Миколаїв, Олександрівка–Кропивницький–Миколаїв та iн. Екс­плуатац. довж. залізнич. колій заг. користува­н­ня — 28,9 км² шляхів на 1 тис. км² тер. Між­нар. коридори: автомобіл. та залізн. Євроазіат. (від­повід­но Одеса–Миколаїв–Херсон–Джанкой–Керч; Одеса–Миколаїв–Херсон–Чорноморськ–поромна пере­права через Чорне море–Грузія) і Причорномор. (Рені–Ізмаїл–Одеса–Миколаїв–Херсон–Мелітополь–Бердянськ–Маріуполь–Новоазовськ; Рені–Ізмаїл–Одеса–Чорноморськ–Миколаїв–Херсон–Колосівка–Помошна–Знамʼянка–Дні­про–Ясинувате–Квашине). Дні­про-Бузький морський торговельний порт, Миколаївський морський торговельний порт, «Ольвія» Спеціалізований морський порт (до 2017 — «Ок-тябрськ»), Миколаївський річковий порт і 3 великих термінали складають єдиний Бузько-Дні­пров. мор. транс­порт. вузол на пн. узбереж­жі Чорного моря. Навігація в акваторіях портів триває цілий рік. З метою удосконале­н­ня та створе­н­ня належ. умов для без­печ. мореплавства, охорони життя людини та довкі­л­ля в області функціонує держ. під­приємство «Дельта-лоцман», на баланс якого пере­дані Бузько-Дні­пров. лиман. і Херсон. мор. ка­нали, а також покладені функції регулюва­н­ня руху суден у ви­значеному р-ні. Мор. спеціалізов. порт «Ніка-Тера» пере­вантажує та зберігає хлористий калій, сульфат амонію, карбамід, аміачну селітру, діамоній фосфат, нітроамофос, фосфорити тощо. За 13 км від Миколаєва — Між­нар. аеропорт «Миколаїв».

У Миколаєві — Імпульсних процесів і технологій Ін­ститут НАНУ; у с. Полігон Вітов. р-ну — Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Ін­ституту зрошувального землеробства НААНУ. Освітня мережа М. о. складається із 70 закладів вищої, профес. і профес.-тех. освіти (більшість у Миколаєві, є також у Первомайську та с. Мигія Первомай. р-ну, Вознесенську, Новому Бузі), 524 — заг. серед., 566 — до­шкіл., 40 — поза­шкільної. У під­порядкуван­ні Микол. обл. ради — Миколаївське вище училище фізичної культури; Миколаївський коледж музичного мистецтва, Миколаївський коледж культури і мистецтв; Микол. ін­ститут післядиплом. пед. освіти, Микол. центр пере­підготовки та під­вище­н­ня кваліфікації працівників органів держ. влади, органів місц. самоврядува­н­ня, держ. під­приємств, установ і організацій, Новобуз. пед. коледж, Микол. базовий мед. коледж, Первомай. мед. коледж, Микол. спец. заг.-осв. школа, Микол. (№ 2, 3, 4, 6, 7), Вознесен. («Обдарованість»), Очаків., Первомай., Антонів., Володимирів., Лисогір., Мішково-Погорілів., Новопетрів., Привільнен., Рацин., Шевченків., Широколанів. заг.-осв. школи-інтернати, Березків. навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-інтернат-ліцей», Очаків. дит. оздоров. заклад «Вітрила», Оздоров. центр «Орлятко», 3 Микол. центри для учнів. молоді (наук.-тех. творчості; туризму, крає­знавства та екс­курсій; еколого-натуралістич.). Заклади культури обл. значе­н­ня: Миколаївська обласна філармонія, Миколаївський академічний український театр драми та музичної комедії, Миколаївський академічний художній російський драматичний театр, Миколаївський обласний театр ляльок; Микол. обл. Палац культури, Микол. обл. центр нар. творчості та культ.-осв. роботи; Миколаївський обласний крає­знавчий музей, Миколаївський обласний художній музей ім. В. Верещагіна; Миколаївська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова, Миколаївська обласна наукова медична бібліотека, б-ки для дітей ім. В. Лягіна та для юнацтва. Микол. обл. центр нар. творчості та культ.-осв. роботи координує діяльність 508-ми закладів культури клуб. типу (з них 462 — сільських) і регулює роботу 2511-ти клуб. формувань. З усіх колективів Миколаївщини 179 удостоєні зва­н­ня «народний» та «зразковий», з них 147 під­порядк. Мін-ву культури України. 2017 на тер. області музейні колекції містили майже 0,5 млн предметів, серед яких пере­важна більшість (72 %) — речові, 10 % — писемні, 6 % — фото-, фоно-, кіно- та ві­деодокументи, 4 % — образотворчі та декор.-ужиткові. Протягом року екс­понували 33,8 тис. предметів осн. фонду (6,8 % від їх заг. кількості). Діяльність музеїв забезпечували 258 працівників, третина з яких — науковий спів­робітник і екс­курсоводи. 2016 вони під­готували 75 наук. вид. і публікацій, роз­робили 132 тематико-екс­позиц. плани, від­крили 265 ви­ставок і провели майже 7 тис. екс­курсій. Діють 159 музеїв, створених у складі під­приємств, установ, організацій і навч. закладів, де зберігається 140,3 тис. предметів. Збереже­н­ням памʼяток культури та побуту М. о., пропагува­н­ням нац. традицій України, ви­вче­н­ням історії Миколаївщини, дослідж. природи, формува­н­ням патріотизму та духов. культури також за­ймаються Вознесенський історичний музей, Вознесенський художній музей Є. Кибрика, Очаківський військово-історичний музей ім. О. Суворова, Очаківський музей мариністичного живопису ім. Р. Судковського, Первомайський крає­знавчий музей, Южноукраїнський історичний музей, Баштанський крає­знавчий музей, Березан. нар. істор. музей, Березнегуват. істор.-краєзн. музей, Брат. нар. істор.-краєзн. музей ім. М. Радкевича, Веселинівський історико-крає­­знавчий музей, Врадіївський історичний музей, Доманівський історичний музей, Єланецький історичний музей, Казанківський історичний музей, Кривоозерський історико-крає­знавчий музей, Новобузький історичний музей, Новоодеський крає­знавчий музей, Снігурівський історико-крає­знавчий музей. На Миколаївщині — 504 публіч. б-ки (центр. для дорослих — 22, центр. для дітей — 19, міських — 58, сільс. — 402; сукуп. фонд — понад 8 млн прим.) та 397 б-к навч. закладів. Міські та сільс. б-ки обʼ­єд­нані в централіз. бібліотечні системи. 1991 організовано Микол. обл. бібліотечну асоц., а 2010 — Микол. регіон. від­діле­н­ня Укр. бібліотеч. асоц. 2017 у рамках від­значе­н­ня 80-річчя утворе­н­ня М. о. проведено наук.-практ. конф. «Миколаївщині — 80: час, події, особистості» в Микол. обл. універсал. наук. б-ці, заключ. етап обл. мист. акції сімей. худож. творчості «Єдина родина» в Микол. обл. ХМ та організовано фотови­ставку «Сучасники епохи» в Микол. обл. краєзн. музеї. У тому ж році від­булися: Всеукр. фестиваль-конкурс гумору та сатири «Усмішки Глазового», обл. конкурс роз­мов. жанру «Барви надії»; Всеукр. фестиваль театр. мистецтва «Від Гіпаніса до Борисфена», обл. конкурс аматор. театрів «Миколаївська Мельпомена», від­критий регіон. фестиваль театрів ляльок і студій ляльк. мистецтва «Кришталева лялька»; Всеукр. фестиваль-конкурс пісен. творчості «Пісен­ний драйв», обл. огляд вокал., фольклор. колективів та хорових груп і окремих виконавців «Материнська пісня»; Між­нар. мист. акція-фестиваль гітар. мистецтва «Vivatʼguitara!», фестиваль хорошої укр. музики, фестиваль виконавців на нар. інструментах ім. Г. Манілова, від­критий конкурс молодих джаз. виконавців «Performance jazz 2017», обл. конкурс духових оркестрів «Оркестру звуки чарівні»; Всеукр. від­критий конкурс хорових диригентів «Сонячний струм»; Всеукр. фестиваль-конкурс хореогр. мистецтва «Миколаївські зорі», обл. конкурс хореогр. мистецтва «Перлина Прибуж­жя»; обл. фестиваль дит. та юнац. творчості «Art-mix», обл. дит. конкурс «Квітка Прибуж­жя», обл. конкурс дит. хорових колективів і вокал. ансамблів «Барвінковий спів», гала-концерт учнів мист. шкіл М. о. «Джерело юних талантів»; обл. ви­ставка худож. виробів майстрів Миколаївщини «Диптих-art» тощо. Нац.-культурні заходи: свято азерб. культури «Вас за­прошує країна вогнів — Азербайджан»; День рідної мови «Па-беларуску сєрцайка спявае» (серед організаторів — Микол. обл. нац.-культурне товариство білорусів «Голас Радзіми»), ви­ставка «Завуся я толькі Янка Купала»; обл. між­етніч. фольклор. фестиваль «Етнічна спадщина» та свято «Сурва» (Болгар. культурно-просвітн. центр «Търновка» та Центр до­зві­л­ля «Софія»); День грузин. культури; темат. лекція, присвячена 500-річчю Реформації, та ви­ставка «Лютеран. культ. споруди на території України» (Микол. обл. центр нім. культури); святк. концерт «Бахтале збирає друзів» (Микол. обл. громад. організація ромів «Романе Бахт»); фотови­ставка, присвячена року Японії в Україні (Микол. міське молодіжне просвітн. товариство япон. культури «Татікадзе»); фестиваль нац. культур «Дружба». Функціонують Микол. обл. організації НСПУ (голови: 1989–92 — В. Бойченко, 1992–2000 — Ю. Миронов, 2000–10 — В. Качурін, 2010–18 — Д. Кремінь, від­тоді — В. Марущак), НСХУ (від 2005 — засл. діяч мистецтв України О. Приходько; нар. художниками України стали А. Антонюк, М. Бережний і М. Рясницький), Національної спілки крає­знавців України (тривалий час очолював Петро, а від 2011 — його син Олександр Тригуби), НСЖУ, НСАУ, Національної спілки фотохудожників України, Всеукр. спілки діячів естрад. мистецтва України, Спілки театр. діячів (нині голова — засл. арт. України О. Леоненко); осередки — НСМНМУ (Л. Лістунова), НСКУ (О. Таганов), Нац. хореогр. спілки України (М. Мерлянов); від­діл. — Національної всеукраїнської музичної спілки, Спілки дизайнерів України, Національної спілки рекламістів. Газети Миколаївщини: обл. — «Рідне Прибуж­жя»; міські — «Вечерний Николаев», «Контакт» (Южноукраїнськ), «Очаків», «Вісник Первомайська», «Ново­одеський вісник»; рай. — «Нове життя» (Арбузин. р-н), «Голос Баштанщини», «Березань», «Народна трибуна» (Березнегуват. р-н), «Пере­мога» (Брат. р-н), «Зоря» (Веселинів. р-н), «Вісті Вознесенщини», «Вісник Врадіївщини», «Трибуна хлібороба» (Доманів. р-н), «Єланецький вісник», «Вісник Жовтневщини» (Вітов. р-н), «Голос Казанківщини», «Кривоозерщина», «Маяк» (Микол. р-н), «Вперед» (Новобуз. р-н), «Промінь» (Новоодес. р-н), «Чорноморська зірка» (Очаків. р-н), «Прибузький вісник» (Первомай. р-н), «Вісті Снігурівщини»; сільс. — «Вісник Семенівської сільської ради» (Арбузин. р-н), «Лисогірчанка» (Первомай. р-н) та ін. Микол. обл. мед. заклади: інфекц., клінічна й офтальмол. лікарні, лікарня від­нов. медицини, психіатр. лікарні № 1 і № 2, клініч. шпиталь для ветеранів вій­ни, лікар.-фізкультур., нарколог., онколог., протитуберкульоз., шкірно-венерол. диспансери, Будинок дитини, стоматол. поліклініка, станція пере­лива­н­ня крові, бюро судово-мед. екс­пертизи, центри здоровʼя, мед.-соц. екс­пертизи та паліатив. допомоги й інтегрованих послуг; дит. — інфекц. і клінічна лікарні, санаторії «Дубки» (туберкульоз.) і «Пів­ден­ний» (кардіоревматол.). Є Первомай. центр. міська багато­профіл., Южноукр. міська, Арбузин., Баштан., Березан., Березнегуват., Брат., Веселинів., Вознесен., Врадіїв., Доманів., Єланец., Казанків., Кривоозер., Микол., Новобуз., Новоодес., Очаків., Первомай. і Снігурів. центр. рай. лікарні; Вознесен. і Первомай. міські, Арбузин., Баштан., Березан., Березнегуват., Брат., Веселинів., Вітов., Вознесен., Врадіїв., Доманів., Єланец., Казанків., Кривоозер., Микол., Новобуз., Новоодес., Очаків., Первомай. і Снігурів. центри первин. мед.-сан. допомоги. Соц. захист здійснюють Микол. обл. центри ресоціалізації наркозалеж. молоді, соц.-психол. допомоги, соц. служб для сімʼї, дітей та молоді й обліку без­хатченків, Баратів., Баштан., Вино­градів., Горожан., Лупарев., Новосвітлів. і Первомай. психоневролог. інтернати, Степів. дит. будинок-інтернат, Вознесен. і Микол. геріатричні пансіонати. Для занять фіз. культурою та спортом створ. Центри олімпій. під­готовки з пріоритет. видів спорту, з баскетболу та команд. ігрових видів спорту, Микол. обл. спеціалізов. ДЮСШ олімпій. резерву з вітрил. спорту «Обл. яхт-клуб», Микол. обл. ДЮСШ «Обл. шахово-шашк. клуб» ім. М. Шелеста, Микол. обл. ДЮСШ паралімпій. резерву, 2 Микол. обл. комунал. комплексні ДЮСШ, Микол. обл. школа вищої спорт. майстерності, Микол. обл. центр фіз. здоровʼя насел. «Спорт для всіх», Микол. регіон. центр з фізичної культури і спорту «Інваспорт». Станом на 1 січня 2018 у М. о. — 799 реліг. організацій 32-х конфесій, напрямів, течій, з яких 751 реліг. громада. Діють реліг. упр. Микол. єпархій УПЦ МП і УПЦ КП, Вознесен. єпархія УПЦ МП, обл. обʼ­єдн. євангел. християн-баптистів і християн віри євангельської (пʼятидесятників), Пд. конф. християн адвентистів сьомого дня, упр. Обʼ­єдн. незалеж. (повноєвангел.) християн. церков «Хліб Життя», Обʼ­єдн. юдей. реліг. громад і організацій Микол. регіону, Микол. обл. упр. реліг. центру Божої церкви християн віри євангельської. Є 244 типові культові та 453 при­стосовані під реліг. цілі споруди. Реліг. громадами започатковано роботу 270-ти неділ. шкіл для дітей і дорослих. Памʼятки архітектури нац. значе­н­ня: муров. альтанка у Вознесенську (1837), Микол. собор у Очакові (1804), Покровська церква (1805) та дзвіниця (1839) у Первомайську, Катеринин. церква у с. Катеринка Первомай. р-ну (кін. 18 ст.). У Вознесенську народилися ботанік, селекціонер А. Сапегін (академік АН УРСР), економіст Б. Бур- кинський (академік НАНУ), фахівці в галузі будівництва І. Баренбойм, В. Федоренко, мово­знавець О. Бондар, лікарі О. Горбань, О. Котенко, О. Лобенко, В. Суслов, фахівець у галузі машинобудува­н­ня П. Лінчевський, фізик С. Неділько, фахівець у галузі механіки В. Тульчий, хімік Т. Ракитська, фахівець у галузі біо­логії та технології вирощува­н­ня вино­граду Г. Турянський; поети, прозаїки, драматурги О. Вознесенський, В. Савченко, Л. Федорук; скульптори І. Андреолет­ті та В. Щербина; графіки, живописці Є. Кибрик (нар. художник СРСР), Г. Жанков, В. Лукач; театро­знавець Р. Бернацька; актори Д. Франько (нар. арт. УРСР), В. Бойко (засл. арт. УРСР); тренери О. Кисельов, І. Муренко (обидва — легка атлетика); родина автомоделістів Бойків; Герой Радянського Союзу Ш. Кордонський; в Очакові — математик М. Карташов, економіст О. Суслов; поет А. Копштейн, письмен­ник О. Сергєєв; графік, етно­граф А. Ждаха; живописці, графіки В. Марусенко, О. Татаренко; архітектор Л. Погорєлов; Герої Рад. Союзу Г. Потьомкін, Г. Смирнов; у Первомайську — історик С. Ап­патов, лікарі Н. Башмакова, Т. Запорожець, В. Кушнір, економісти М. Богачевський, О. Патоков, фахівець у галузі виноробства В. Гержикова, фахівець у галузі технології консервов. продуктів Л. Тележенко, фахівець у галузі корабел. гідродинаміки Л. Дихта, фахівець у галузі будівництва А. Єсипенко, геолог І. Зелінський, океанолог П. Ломакін, фахівець у галузі нафтоперероб. промисловості В. Костюк, фахівець у галузі металургії В. Кочо; поет, прозаїк, кіноактор, режисер М. Він­грановський, письмен­ник, пере­кладач В. Колодій; актори В. Аркушенко (нар. арт. УРСР), О. Кошутський (засл. арт. УРСР); композитор М. Вілінський (засл. діяч мистецтв УРСР), композитор, скрипаль, альтист Я. Каплун; Герої Рад. Союзу В. Драгомирецький, Я. Лобов; у Южноукраїнську — спортс­менка (плава­н­ня) Г. Дзеркаль. Серед видат. уродженців Арбузин. р-ну — церк. діяч Кукша (К. Величко), Герой Радянського Союзу І. Торжинський (обидва — Арбузинка); фізіолог, біо­фізик, академік НАН Білорусі В. Матюхін (с. Петропавлівка), фахівець у галузі електротехніки, чл.-кор. АН УРСР А. Нестеренко, агроном Я. Вербін, філософ В. Куценко, економіст Д. Полозенко (усі — с. Благодатне), фахівець у галузі будівництва В. Вировий (с. Остапівка), лікарі Ю. Волянський (с. Новогригорівка), О. Коздоба (с. Новокрасне), фахівець у галузі фізіології та біо­хімії с.-г. тварин І. Самойленко (с. Воєводське); архівіст, палео­граф, бібліотеко­знавець Ю. Дияківський, поет М. Палієнко (обидва — с. Семенівка); тренер (велоспорт) В. Тофан (с. Воєводське); Герой Радянського Союзу В. Величко (с. Новокрасне); Баштан. р-ну — лiтературо­знавець Г. Вʼязо-вський; монументаліст, живописець Г. Довженко; промисловець, фахівець у галузі будівництва П. Єсипенко; Герої Рад. Сою­зу Л. Агеєв, І. Бондаренко, М. Желєзний (усі — Баштанка); право­знавець, чл.-кор. АН СРСР М. Аржанов (с. Плющівка), фахівець у галузі електротехніки М. Бенардос (с. Мостове), фізик Л. Білоус, математик К. Задирака (обидва — с. Інгулка), фахівець у галузі сцинтиляц. матеріало­знавства та радіац. приладобудува­н­ня М. Старжинський (с. Кашперо-Миколаївка), біо­хімік О. Федоров (с. Привільне), історики Т. Гавриленко (с. Новопавлівка), В. Немʼятий (с. Новогеоргіївка), філософ М. Цибра (с. Привільне), лікарі Л. Каськова (с. Бог­данівка), Л. Лейтес (с. Плющівка); публiцист, громад.-полiт. дiяч Д. Боровик (хутір побл. с. Булгакове), прозаїк Н. Славін (с. Новополтавка); скульптор Б. Диба (с. Кашперо-Миколаївка); мистецтво­знавці Є. Га­йова (с. Новоолександрівка), А. Мороз (с. Добра Криниця); актор, нар. арт. УРСР Г. Тищенко (с. Бормашове); конезаводчик, меценат, колекціонер Я. Бутович (с. Кашперо-Миколаївка), промисловець, фахівець у галузі кораблебудува­н­ня М. Спів­ак (с. Андріївка); спортс­мен (плава­н­ня) С. Бойченко; Герої Рад. Союзу М. Будюк (обидва — с. Марʼївка), М. Гребенюк (с. Ма-рʼянівка), І. Григорʼєв (с. Новоолександрівка), Г. Лебідь (с. Лукʼя-нівка), О. Летучий (с. Добре), І. Па­влов (с. Явкине), Г. Пегов (с. Привільне); Березан. р-ну — фахівець у галузі будівництва П. Кривенко (с. Анатолівка), біо­хімік І. Літовка (с. Кімівка), лікар Г. Скрипченко (с. Тузли), агроном В. Яровенко (с. Вікторівка); живописці, графіки В. Гоманюк (с. Михайлівка), О. Громовий, М. Дмитрух (обидва — с. Краснопі­л­ля); Герої Рад. Союзу В. Андреєв (с. Комісарівка), П. Конєв (с. Тузли), С. Кручених (с. Анатолівка), З. Пенак (с. Вікторівка), О. Суслов (с. Андріїво-Зоріно), М. Щербина (с. Кімівка); Березнегуват. р-ну — історик, літературо­знавець, дійс. чл. НТШ І. Борщак, фахівець у галузі вино­градарства, чл.-кор. УААН О. Лян-ний, фахівець у галузі чорної металургії В. Курганов, історик Ю. Котляр; графік Л. Бойко, майстриня декор. роз­пису та писанкарства С. Пишняк; військ. діяч О. Єгоров (усі — Березнегувате); фахівець у галузі суднобудува­н­ня, Герой України М. Романчук (с. Новоукраїнка); міколог В. Гелюта, геолог, геоморфолог П. Заморій (обидва — с. Висунськ), гірн. інж. А. Поліщук (с. Петропавлівка), сходо­знавець, бібліотеко­знавець В. Іваницький (с. Калузьке), психолог Б. Цуканов (с. Токареве); скульптор П. Кравченко (с. Кавказ); спів­ачка, нар. арт. УРСР М. Бем (с. Веселе); Герой Радянського Союзу В. Веденко (с. Висунськ); Брат. р-ну — фізик В. Вахненко, фахівець у галузі гідротехніки В. Снісаренко; поет, публіцист С. Конак (усі — Братське); фахівець у галузі гірн.-хім. промисловості І. Зозуля (с. Улянівка), брати — фахівець у галузі залізнич. транс­порту Анатолій і поет, пере­кладач, літ. критик Микола Котенки (с. Но-вомарʼївка); графік О. Данченко (с. Новоолексіївка), скульптор А. Кравченко (с. Павлодарівка); родина ві­домих театр. діячів Тобілевичів — П. Саксаганський (нар. арт. СРСР), М. Садовський і М. Садовська-Барілот­ті (с. Камʼяно-Костувате); спів­ачка, нар. арт. РФ, засл. арт. України Л. Сенчина (с. Кудрявське); актор, режисер, засл. діяч мистецтв України М. Кравченко (с. Петрівка Перша); Герой Радянського Союзу В. Воронін (с. Воронине); Веселинів. р-ну — право­знавець, філософ, чл.-кор. НАПрНУ О. Мироненко (с. Покровка), філософ В. Коцюбинський (с. Новий Городок), лікар І. Завгородній, економіст О. Котикова (обидва — с. Широколанівка), археолог Б. Мозолевський (с. Миколаївка); поет А. Харланович (с. Кременівці), журналіст Л. Бурчо (с. Широколанівка); актор, нар. арт. України В. Кондратьєв; Герой Радянського Союзу М. Зуб (обидва — с. Покровка); Вітов. р-ну — фахівець у галузі машинобудува­н­ня і створе­н­ня звʼязних, навігац. та геодез. систем, академік РАН М. Решетньов (с. Білозірка), фахівець у галузі зрошув. землеробства, академік НААНУ В. Ушкаренко (с. Михайло-Ларʼївка), лікарі Ю. Бажора (с. Шабельники), Г. Колесников (с. Воскресенське), фахівець у галузі електрики В. Блінцов, фізик М. Копит (обидва — с. Бармашове), агрономи В. Писаренко (с. Прибузьке), М. Шепель (с. Лимани); майстриня худож. вишивки О. Буга (с. Костянтинівка), гончар С. Глушко (с. Лупареве); спів­ак, нар. арт. УРСР І. Пономаренко (с. Калинівка); танцюрист, балет­мейстер, засл. арт. УРСР А. Бурдейний (с. Котляреве); брати — тренери (веслува­н­ня академічне) Георгій і Олег Волощуки (с. Миколаївське); Герої Рад. Союзу А. Баклан, С. Шаповаленко (обидва — с. Калинівка), Л. Бутков (с. Засі­л­ля), Г. Шапар (с. Новомиколаївка); Вознесен. р-ну — право­знавець О. Костенко (академік НАПрНУ; с. Щербанівське), літературо­­знавець О. Александров, педагог О. Іваницький (обидва — с. Воронівка), астроном М. Діварі (с. Білоусівка), лікар Б. Дмитрієв (с. Трикрати), фахівець у галузі електрозвʼязку М. Захарченко (с. Прибужани), біо­лог С. Негруцький (с. Новогригорівка); Герої Рад. Союзу А. Артеменко (с. Прибужани), С. Коршунович (с. Таборівка), Я. Кольчак (с. Ракове); Врадіїв. р-ну — фізик Ю. Ваксман; Герой Радянського Союзу І. Ґросул (обидва — Врадіївка); лікарі В. Гирля, Л. Гоцуляк (обидва — с. Кумарі); письмен­ник А. Жикол (с. Бобрик); живописець, графік В. Ерліх (с. Новопавлівка); Герої Рад. Союзу О. Гончаренко (с. Біляєве), Д. Дяченко (с. Кумарі), повний кавалер ордена Слави О. Лященко (с. Краснопіль); Доманів. р-ну — економіст, чл.-кор. НАНУ С. Дорогунцов, гірн. інж. В. Клочков, історик, архівіст Л. Левченко (усі — Доманівка); академік НАМНУ А. Лобенко (с. Мостове), бiохiмiк К. Леутський (с. Олександродар), лікар А. Дехтяр (с. Бог­данівка), вет. лікар О. Михайлюк (с. Копані), фахівець з охорони довкі­л­ля та рац. викори­ста­н­ня природ. ресурсів Ю. Бланк, літературо­знавець І. Луценко (обидва — с. Прибуж­жя); письмен­ник Є. Кравченко (с. Володимирівка), мистецтво­знавець М. Черепанин (с. Голуби); архітектор М. Габрель (с. Маринівка); майстриня худож.-декор. мистецтва В. Коздровська (с. Великівка), скульптор М. Савицький (с. Щасливка); артистка оперети, нар. арт. УРСР Л. Маковецька-Трофимчук (с. Олександродар), спів­ак, засл. арт. України В. Макойников (с. Цвіткове); спортс­менка (хокей на траві) Т. Кобзенко (с. Прибуж­жя); Герої Рад. Союзу М. Грабовенко, М. Кирток (обидва — с. Маринівка), Ю. Дорош (с. Прибуж­жя), І. Лихий (с. Новоселівка), І. Цибенко (с. Зелений Гай); Єланец. р-ну — радіофізик І. Черненко, фахівець у галузі технології зберіга­н­ня харч. продуктів В. Жадан, філософ Г. Лозко; поетеса Л. Золотоноша; диригент, засл. діяч мистецтв Латвій. РСР О. Данилов; льотчик-космонавт Ю. Гідзенко (усі — Єланець); бiолог, чл.-кор. НАПНУ О. Явоненко (с. Новомиколаївка), лікар М. Овчаренко (с. Федоро-Михайлівка); поет І. Мельниченко; графік, живописець П. Ігнатьєв; актор, засл. арт. України В. Карпенчук (усі — с. Возсіятське); Казанків. р-ну — письмен­ники Ф. Степанов, В. Чепіга; графік В. Бурлака; актриса, засл. арт. УРСР Л. Попова; Герой Радянського Союзу А. Мірович (усі — Казанка); чл.-кор. НАМНУ В. Бардов (с. Нове Чуднове), право­знавець І. Козаченко (с. Новолазарівка), біо­лог В. Портянко (с. Романівка); поет, засл. діяч мистецтв України П. Глазовий (с. Новоскелюватка), письмен­ник Д. Надіїн (с. Володимирівка); живописець В. Крюков (с. Нове); спортс­мен, тренер (греко-рим. боротьба) І. Бог­дан (с. Дмитро-Білівка); Герой Радянського Союзу К. Вишневецький (с. Дмитрівка); Кривоозер. р-ну — мово­знавець Л. Кадомцева, фахівець у галузі статистики Й. Пасхавер (обидва — Криве Озеро); геофізик, океано­граф С. Богуславський (с. Велика Мечетня), фахівець у галузі тех. гідродинаміки В. Дідур (с. Очеретня), лікарі Л. Ганул (с. Велика Мечетня), М. Колесник (с. Секретарка), В. Ліпковський (с. Берізки), мово­знавці Й. Дзендзелівський (с. Мазурове), В. Дроздовський (с. Миколаївка), С. Смеречинський (с. Велика Мечетня), економіст В. Ясінський (с. Берізки); актор, нар. арт. УРСР Д. Борщов (с. Курячi Лози), композитор, акордеоніст, засл. діяч мистецтв України В. Зубицький; право­знавець Л. Григорʼєва (обидва — с. Голоскове); Герої Рад. Союзу В. Бодня (с. Луканівка), О. Голембієвський (с. Велика Мечетня), Б. Єремєєв (с. Михалкове), К. Петровський (с. Гойдаї); Новобуз. р-ну — Герой України, учасник 2-ї світової вій­ни О. Момотенко; селекціонер, генетик, чл.-кор. НААНУ В. Коваленко, лікар С. Боржим, поет, літературо­­знавець, пере­кладач С. Крижа­нівський, педагог Ю. Руденко; архітектор М. Кресальний; скульптор, засл. діяч мистецтв України В. Федченко; спів­ак, нар. арт. України А. Дуда; спортс­мен (кікбоксинг, бокс, змішані єдиноборства) С. Кутін; Герої Рад. Союзу М. Марʼяновський, В. Цибулько (усі — Новий Буг); фахівець у галузі металургії М. Бєлкін (с. Новополтавка), фахівець у галузі гідроаеромеханіки В. Коваленко (с. Новокостянтинівка), астроном І. Коваль (с. Ган­нівка), біо­лог Г. Гревцова (с. Новополтавка), лікар Ю. Вікалюк (с. Софіївка); живописець, графік В. Кучер-Куцан (с. Шевченкове); хор. диригент В. Кучеровський (с. Новокостянтинівка); Герой Радянського Союзу М. Москаленко (с. Вільне), повний кавалер орденів Слави І. Андрюхов (с. Скоблеве); Новоодес. р-ну — біо­лог, академік НАМНУ М. Голо­венко, педагог; композитор В. Кучеров; спортс­мен (академічне веслува­н­ня) А. Шпак (усі — Нова Одеса); економіст, політ. діяч О. Гаркуша (с. Баловне), лікар М. Калиниченко (с. Кандибине); поет А. Качан (с. Гурʼївка), художник-проектант, майстер худож. текс­тилю, засл. діяч мистецтв України В. Іваницький (с. Червоноволодимирівка); спів­ак, засл. арт. України Б. Буряк (с. Касперівка), хорео­граф, балет­мейстер, засл. арт. України В. Кирилюк (с. Криворіж­жя); спортс­менка (академ. веслува­н­ня) Н. Кваша (с. Піски); Герої Рад. Союзу І. Вернигоренко (с. Михайлівка), З. Доній (с. Під­лісне), Г. Кіба (с. Піски), Д. Куро-пʼятник (с. Костянтинівка), А. Петраковський (с. Нижня Сафронівка); Очаків. р-ну — історик, політолог М. Іванов, фахівець у галузі буд. механіки суден Л. Коростильов, фахівець у галузі с. господарства І. Шевченко (усі — с. Камʼянка), гео­граф А. Кривульченко; прозаїк, літ. критик О. Глушко (обидва — с. Покровка), прозаїк І. Кушко (с. Парутине); театр. діяч О. Книга (засл. діяч мистецтв України; с. Покровка); Герой Радянського Союзу І. Рачков (с. Іванівка); Первомай. р-ну — фізіолог тварин, академік АН УРСР О. Квасницький (с. Лиса Гора), фахівець у галузі с.-г. механіки, чл.-кор. НАНУ П. Василенко (с. Мигія), вчений-селекціонер, академік НААНУ В. Кравченко (с. Станіславчик), геофізик Д. Бабієнко (с. Грушівка), економіст П. Дубинов (с. Мигія), агрохiмiк, ґрунто­знавець А. Ляшок (с. Степкiвка), лікар В. Пономарчук (с. Катеринка), філософ В. Панченко (с. Тарасівка), історики М. Скрипник (с. Софіївка), М. Шитюк (с. Лиса Гора); поет А. Ярмульський (с. Чаусове); живописці Р. Бодрієнко (с. Грушівка), І. Жуматій (засл. діяч мистецтв Молдав. РСР; с. Синюхін Брід); громад. діячка Є. Дал­лас (с. Камʼяна Балка); тренери Ю. Кірілов (вільна боротьба; с. Катеринівка), В. Кузьменко (стрибки у воду; с. Лиса Гора); пов­­стан. отаман К. Бондарук; Ге­рої Рад. Союзу А. Абрамович, С. Пономарчук, В. Моргуненко (усі — с. Катеринка), О. Вахненко (с. Лиса Гора), В. Головченко, М. Шкурко (обидва — с. Степківка), О. Горбачевський (с. Лукашівка), П. Гречаний (с. Кримка), С. Крижанівський (с. Довга При­стань), В. Плохой (с. Верх­ній Бишкин), Д. Шкелест (с. Станіславчик); Снігурів. р-ну — журналіст І. Ширенко; живописці, графіки Г. Голубова, С. Курак, О. Кучеров, майстриня худож. вишивки Л. Мельник (усі — Снігурівка); селекціонер, генетик Ю. Лавриненко (с-ще Світла Дача), агрономи В. Сніговий (с. Покровське; обидва — чл.-кор. НААНУ), В. Салатенко (с. Єли-заветівка), гірн. інж.-маркшейдер І. Лисиця (с. Василівка), хімік О. Юрженко (с. Баратівка); письмен­ник О. Бердник (с. Вавилове).

Літ.: Коренєв І. О. Миколаївська область. К., 1958; Виборний П. Миколаївщина: Путівник по памʼят. місцях. О., 1970; Николаевщина в цифрах: Краткий статистичес. сб. Н., 1974; 1978; 1980; 1983; Шкварець В. П., Мельник М. Ф. Миколаївщина: По­гляд крізь столі­т­тя. М., 1994; Заболотний В. В., Лісецький Ф. М., Молодецький А. Є. Миколаївська область: Геогр. слов.-довід. М., 1996; Павлик І. С., Тригуб П. М., Білюк О. В. Історія Миколаївщини. М., 1997; Шитюк М. М. Голодомори ХХ столі­т­тя в Україні. М., 1998; Добровольський О. Крізь тисячолі­т­тя: Історія Миколаївщини в топонімах. М., 1998; Релігійні організації на Миколаївщині: Історія та сучасність: Наук.-популяр. довід. М., 2001; Інвестиційна та будівельна діяльність під­приємств Миколаївської області у 1999–2000 роках: Статистич. зб. М., 2001; Гаркуша О. М., Горбуров Є. Г., Гузенко Ю. І. та ін. Миколаївщина: Літопис історичних подій: 65-річчю утворе­н­ня Миколаївської області присвячується. Хн., 2002; Шкварець В. П. Миколаївщина першого десятилі­т­тя незалежної України. 1991–2001: Істор.-краєзн. нарис. М.; О., 2002; Шкварець В. П., Мельник М. Ф. Історія рідного краю. Миколаївщина: Навч. посіб. М.; О., 2003; Шкварець В. П. Миколаївці: ви­значні історики і крає­знавці минулого: Навч. посіб. М., 2004; Миколаївщина багатонаціональна: З історії етнічних спільнот регіону. М., 2005; Бойченко В. П. З історії словесності на Миколаївщині. М., 2005; Реабілітовані історією. Миколаївська область. К.; М., 2005. Кн. 1; 2006. Кн. 2; 2007. Кн. 3; Історія. Етно­графія. Культура. Нові дослідже­н­ня: Миколаївська обл.: Краєзн. конф. М., 2006; Миколаївщина: шляхами тисячоліть: Обл. наук.-практ. конф., присвяч. 70-річчю утворе­н­ня Микол. обл. М., 2007; Шитюк М. М., Горбуров К. Є. Миколаївщина в голодних 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947 роках. М., 2007; Миколаївська область:1937–2007: Істор. альм. М., 2007; Золоті Зірки Миколаївщини: Енциклопед. вид. М., 2007; Шкварець В. П., Горбуров Є. Г., Горбуров К. Є. Історіософія та історіо­графія голодів-людоморів на Миколаївщині. М., 2008; Голодомори XX столі­т­тя на території Миколаївщини. Миколаївщина в голодних 1921–1923 роках. М., 2008; Бойченко В. П. Миколаївщина в історії України (книга для чита­н­ня з крає­знавства). М., 2009. Ч. 1–2; Шитюк М. М., Баковецька О. О., Бугай Н. М. та ін. Історія рідного краю: Миколаївщина: Навч. посіб. М., 2015; Левченко Л. Л. та ін. Миколаївщина: нариси історії революції 1917–1921 років. М., 2017; Николаевцы 1789–1999: Энциклопедический словарь. Николаев, 1999.

З. Г. Акінчева, К. В. Дмитренко, О. Л. Поночовний

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю