Киселиці - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Киселиці

КИСЕЛИ́ЦІ – село Путильського району Чернівецької області. Киселиц. сільс. раді підпорядк. села Гробище, Площі, Поляківське та Соколій. Знаходиться на р. Путила (притока Черемошу, бас. Дністра), за 113 км від обл. центру, за 8 км від райцентру та за 37 км від залізнич. ст. Вижниця. Пл. 1,17 км2. Насел. 881 особа (2001), переважно українці. Через село проходить автотраса Чернівці–Путила. Вперше згадується в писем. джерелах 18 ст. За нар. переказами, назва походить від імені землевласника Киселя, який тут мав великі земел. наділи та ліси. За ін. версією, у давнину в цій місцевості були великі садки, де росли переважно зимові («кислі») сорти яблук. 1774 тер. сучас. села увійшла до складу Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). За статист. даними, 1869 К. були присілком ниніш. смт Путила (на той час – м-ко Путила-Сторонець). Від 1890 – окремий насел. пункт. 1869 нараховувалося 179 дворів, мешкало 628 осіб, 1880 – відповідно 155 і 687. Жит. К. брали участь 1843–44 та 1848–49 у селян. виступах під проводом Л. Кобилиці. Після розпаду Австро-Угор. імперії – у складі Румунії, від 1940 – УРСР. Під час 2-ї світ. війни – під румун. окупацією. 1980–95 при місц. колгоспі «Дружба» діяла звіроферма, на якій розводили лисиць-чорнобурок. Нині у К. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Діє Свято-Троїц. церква (УПЦ МП; закладена 1820, збуд. у 1870-х рр.). Її засн. (спроектував також верхню частину) був о. І. Ганіцький – перший учитель та рідний дядько письменника Ю. Федьковича. Побл. К. – пам’ятка природи місц. значення Киселицька стінка (геол. відслонення на правобережжі Путили). У селі мешкають 18 скрипалів-аматорів, серед них майстер-інструменталіст М. Северин. На гуцул. фестивалях експонуються роботи різьбярів Міни (голова Асоц. укр. мист-ва «Путильщина») та його сина Михайла Танасс. Значну кількість ікон, плащаниць та хоругв для церков Чернів. обл. створив художник-самоук Д. Кричун. Серед видат. уродженців – поет, літературознавець В. Вознюк (його 96-річ. батько вже понад 60 р. є настоятелем Свято-Троїц. церкви).

Г. В. Бубряк

Стаття оновлена: 2013