Кисельов Аркадій Леонтійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кисельов Аркадій Леонтійович

КИСЕЛЬО́В Аркадій Леонтійович (справж. – Кеслер Арон Лазарович; 1880, Київ – 22. 09. 1938, там само) – правознавець. Працював робітником, брав активну участь у рев. русі. 1902 вступив до більшов. партії. 1904 виїхав за кордон, після Лютн. революції 1917 повернувся. 1918–21 – на парт. роботі у Червоній армії; від 1921 – на парт. і госп. роботах на Донбасі, зокрема від 1929 – голова контрол. комісії робітн.-селян. інспекції; 1935–36 – нарком юстиції і ген. прокурор УСРР (фахової юрид. освіти не мав); від 1936 – чл. президії ВУЦВК. Взяв активну участь у розробленні соц.-політ. основ правоохорон. системи у проектах Конституції УРСР 1937, постанови ЦВК і РНК УСРР від 23 червня 1935 «Про розширення повноважень президії Верховного Суду УСРР» тощо. Водночас названа постанова сприяла активізації репресив. діяльності Верхов. Суду УСРР, оскільки президії надано право підміняти пленум, давати офіц. тлумачення законів із питань, що виникали під час розгляду справ у судах. Такі тлумачення за часів перебування К. на посаді наркома юстиції і ген. прокурора затверджувалися останнім і оприлюднювалися у офіц. виданнях. 15 квітня 1938 заарешт., 22 вересня того ж року за звинуваченням у членстві в антирад. правотроцькіст. орг-ції засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.

Літ.: Абраменко Л. М., Амонс А. І. Репресовані прокурори в Україні: Док., нариси, мат. К., 2006.

О. М. Мироненко

Стаття оновлена: 2013