Миски-Оглу Володимир Миколайович
Визначення і загальна характеристика
МИСКИ́-ОГЛУ́ Володимир Миколайович (18. 10. 1948, м. Жданов Сталін. обл., нині Маріуполь Донец. обл.) — живописець. Член ТО «Маріуполь–87». Навч. у худож. студії Будинку культури заводу «Азовсталь» (Маріуполь, 1970-і рр.; кер. Я. Никодимов). На творчій роботі. Основні галузі — станк. живопис і графіка. Учасник всеукр. (від 1976), зарубіж. (від 1991) мистецьких виставок. Персон. — у Маріуполі (1991, 2003, 2009, 2018). На формування його світогляду на поч. 1980-х рр. знач. вплив справила творчість франц. постімпресіоністів. Спочатку створював яскраві пейзажі, натюрморти, портрети в реаліст. стилі. Для творчості М.-О. притаманні нагромадження фігур, безліч деталей; його світовідчуття виражає недомовленість чи перебільшення форм, фантасмагорія створює несподівані ефекти: за зовн. хаосом проявляється композиція, що розкриває сутність автор. задуму. Деякі роботи зберігаються в Маріуп. краєзн. музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Теплі трави» (1976), «Спогади про Рембрандта» (1990-і рр.), «Художник» (1991), «Тиша вечора. Квіти у корзинці» (1993), «Автопортрет» (1994), «Дівчинка з собачкою» (1995), «Мій друг звіробій», «Весняна майстерня художника» (обидва — 2000-і рр.), «Танець із невідомим» (2018).