Криворізький залізорудний басейн, Кривбас

КРИВОРІ́ЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУ́ДНИЙ БАСЕ́ЙН (Кривбас) — головний гірничови­добувний центр України, один з найбільших докембрійських залізорудних ра­йонів світу. Знахо­диться гол. чином у Дні­проп., частково — у Кіровогр. областях, за 80–100 км на Зх. від Дні­пра, в системі р. Інгулець та її лівих приток Саксагань, Жовта і Зелена.

Продовже­н­ням К. з. б. є Кременчуцький залізорудний район. Площа 300 км². Смуга залізистих порід шир. від 2 до 7 (побл. м. Кривий Ріг Дні­проп. обл.) км про­стягається з Пд. на Пн. більш ніж на 100 км. У струк­тур. від­ношен­ні К. з. б. повʼя­за­ний з центр. частиною УЩ і є осн. складовою Криворіз.-Кременчуц. металогеніч. зони, для якої характерний роз­виток джес­піліт., кременисто-сланц., креме­нисто-карбонатно-пісковик., ме­таконгломерат-пісковик., метаандезит-базальт. формацій. Домі­нуюче залізорудне утворе­н­ня — дже­спіліт. формація. Во­на збереглася у басейні практич­но у своєму первіс. ви­гляді, тому її прийнято за еталон усіх світ. ана­логів. На теренах СНД має єди­ну назву «дже­спіліт. формація кри­воріз. типу» (ДФКТ), в англомов. літературі — «Banded Iron Formation».

Винятковість ДФКТ ви­значають: короткочасне її утворе­н­ня в зем­ній корі в інтервалі ізотоп. дат 2,4–2,2 млрд р.; неперевершене утрима­н­ня в ній запасів заліз. руд (бл. 90 % від сумар. їхніх за­пасів у земній корі); най­простіший хім. і мінерал. склад її руд (майже на 90 % складаються лише з 3-х хім. елементів — заліза, кремнію та кисню; самі ж дже­спіліти пред­ставлені лише 2-ма типами мінералів — оксидами заліза та кварцом). Новітні термодинам. рекон­струкції показали, що ДФКТ — осад. продукт хім. пере­творень глобал. сис­теми «гідро­сфера–атмо­сфера–страти­сфера», що від­бувалися під час її без­посеред. пере­ходу від початк. від­новленого стану до окисненого, тобто на проявленому одноактно в історії Землі редокс-барʼєрі. Отже, ДФКТ є геол. репером геохім. ево­люції, що ви­значив собою гол. пере­лом. етап в історії хім. еволюції водяної, газової та твердої зовн. оболонок Землі. Унаслідок термодинаміч. реконструк­цій встановлено, що до рубежу 2,4 млрд р. тому на поверх­ні Зем­лі панували від­новні умови та всі геохім. процеси контролювали­ся відп. формами полівалент. еле­ментів, пере­важно сульфід. сіркою, аміач. азотом і карбоніл. вуглецем. Лише після моменту заверше­н­ня процесів утворе­н­ня ДФКТ Земля вперше вступила в кисневу еру свого роз­витку, коли всі глобал. геохім. процеси контролював виключно вільний кисень. Від­тоді змінився й сам характер усіх екзоген. геохім. процесів, зокрема утворен­ня сіроколір. кір вивітрюва­н­ня змінилося утворе­н­ням червоноколірних. Учені навіть припус­кають, що первин­на земна біо­сфера утворилася на рубежі 2,2 млрд р. тому внаслідок ініці­йованого спіл. впливом перво­прояву на поверх­ні Землі вільно­го кисню та потуж. викиду з надр величез. мас телурич. енергії пе­ретворе­н­ня добіо­тич., білково-молекуляр. форми матерії на її біо­тну, білково-нуклеїн. форму. ДФКТ є гол. точкою від­ліку в будь-яких рекон­струкціях історії Зем­лі.

Серед багатьох руд К. з. б. генетич. типами є метаморфічні руди, які збагачені в зоні гіпергенезу. До них належать бл. 85 % багатих руд басейну. Залізоруд­ні утворе­н­ня входять до новокриворіз., скелюват., саксаган., гданців. і глеюват. світ криворіз. серії протерозою. Залізні руди гол. чином приурочені до саксаган. світи, яка складається з 7-ми горизонтів залізистих квар­цитів і кварцито-сланців заг. потуж. до 1500 м, що чергуються, іноді зливаються та виклинюються. Рудні тіла пласт., стовп­частої, гнізд., штокоподіб. форм. Породи криворіз. серії зі­брані в складчасту структуру субмеридіонал. про­стяга­н­ня. Пред­став­лені магнетит., залізо-слюдяно-магнетит., силікат-магнетит., мар­тит., залізо-слюдяно-мартит., гетит-гідрогетит-мартит. залізисті кварцити (містять 30–45 % заліза). Родовища легко­збагачув. неоксидов. кварцитів приурочені до замків і крил складчастих структур, до зон попереч. деформації порід. На кварцитах роз­винута площова (глиб. до 100 м) і лінійна (глиб. до 2000–2500 м і більше) зони оксидува­н­ня.

Багаті залізні руди — пере­важно серед залізистих квар­цитів саксаган. світи. Рудні покла­ди потуж. від 10 до 100 м згруповані в 25 родовищ. Серед. вміст багатих заліз. руд: Fe — 56 %, P — 0,02 %, S — 0,16 %. Пере­важають мартит. і гематит-мартит., є магнетит. і гетит-дис­персногематит. руди. Бідні заліз­ні руди пред­ставлені кварц-маг­нетит. кварцитами. Нині видобу­ва­н­ня багатих магнетито-гематито-мартит. руд здійснюють під­зем. способом на глиб. 850–1200 м. Залізисті кварцити (маг­нетитові) видобувають карʼєр. способом на глиб. бл. 300 м. Заг. ресурси заліз. руд басейну оцінюють більш ніж у 40 млрд т, роз­ві­дані запаси — бл. 20 млрд т, багаті руди — 1,6 млрд т. З початку екс­плуатації в Кривбасі видобуто майже 6 млрд т заліз. руд. Копальні у цьому регіоні ві­домі ще з часів скіфів (6–2 ст. до н. е.). Перші ві­домості про К. з. б. зу­стрічаються у працях академік С.-Пе­тербур. АН В. Зуєва (1754–94). У 1803 в Кривбасі проведені роз­відув. роботи на залізні ру­ди В. Пиленком. Пром. освоє­н­ня заліз. руд басейну роз­почато у 2-й пол. 19 ст. Воно повʼязане з імʼям О. Поля (1832–90), який організував 1881 АТ криворіз. заліз. руд. Водночас С. Конткевич створив першу геол. карту Кривбасу. Роз­витку К. з. б. спри­яло сполуче­н­ня 1884 Катеринин. залізницею Кривого Рогу з Донбасом і Придні­провʼям. 1881 тут видобуто 37,4 тис. т, 1913 — 6,4 млн т (74 % від заг.-ро­сій­ського) заліз. руди. Системат. геол.-розв. роботи в К. з. б. провадять від 1920-х рр.; вони набули знач. роз­витку після 2-ї світової війни. 1976–80 практично завершено роз­відку найбільших родовищ магнетит. кварцитів басейну для від­критої екс­плуатації (до глиб. 500–700 м): Інгулец., Скелеват.-Магнетит., Волявкин., Новокриворіз., Ган­нів., Первомайського. Від 2-ї пол. 1970-х рр. проводили розв. роботи на глибоких (1500–2000 м) горизонтах багатих заліз. руд саксаган. смуги. 1955 у Кривба­сі вперше в СРСР роз­почато ви­добува­н­ня залізистих кварцитів. Протягом на­ступ. 10-ти р. збудовано 5 найбільших у СРСР гірн.-збагачув. комбінатів. 1971 у Кривбасі працювали 23, 1988 — 17 шахт.

Найбільший щоріч. видобуток залізних руд у Кривбасі склав 126 млн т у 1978. Нині діють: Інгулецький гірничо-зба­гачувальний комбінат, під­приємство «Суха балка», Пів­ден­ний гірничо-збагачувальний комбінат, Пів­­нічний гірничо-збагачувальний комбінат, Центральний гірничо-збагачувальний комбінат, гірн.-збагачув. комплекс (Гірн. депар­тамент, раніше — Новокриворіз. гірн.-збагачув. комбінат) комбі­нату «Криворіж­сталь» (в усіх осн. пром. центр — Кривий Ріг). Пер­спективи басейну повʼязані з по­дальшим пошире­н­ням ви­роб-ва заліз. руд за рахунок збагачених оксидов. залізистих кварцитів і знач. збільше­н­ня видобутку маг­нетит. кварцитів під­зем. способом (див. також Залізорудна про­мисловість).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю