Кисельов Йосип Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кисельов Йосип Михайлович

КИСЕЛЬО́В Йосип Михайлович (02(15). 03. 1905, с. Ширяєвка, нині Брян. обл., РФ – 03. 06. 1980, Київ) – поет, літературознавець, театрознавець, перекладач. Респ. премія у галузі літ.-худож. критики (1975). Чл. СПУ (1944). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. мед. ін-т (1927). Під час 2-ї світ. війни – військ. кор. г. «За нашу победу», «За честь Батьківщини». Від 1946 – у г. «Правда України», від 1949 – «Радянське мистецтво» (обидві – Київ). Автор. зб. віршів «Интервью» (1928), «Ступени» (1929; обидві – Харків), «Огни» (К., 1947). Досліджував розвиток сучас. драматургії та поеми. Упорядник зб. перекладів укр. поезії «Слово предоставляется Украине» (Х., 1931), п’єс О. Коломійця «Фараони» (1966), В. Минка «Не називаючи прізвищ» (1970; обидві – Київ). Окремі книги К. перекладено рос. та англ. мовами.

Пр.: Гнат Юра. 1947; Валентина Чистякова. 1949; Конфлікти і характери: Проблеми укр. рад. драматургії. 1953; 1957; Одвічна дружба: Тема возз’єднання України з Росією в історичній драматургії. 1954; Театральні портрети: Нариси про майстрів укр. рад. сцени. 1955; Образ позитивного героя в драматургії О. Корнійчука. 1955; Драматургічна майстерність: Питання укр. рад. драматургії. 1956; 1987; Епічна поезія: Крит. нариси з питань сучас. укр. епіч. поезії. 1958; 1961; П’єса і вистава. 1960; Конфлікт у художньому творі. 1962; Перші заспівувачі: Літ. портрети укр. рад. драматургів. 1964; Драматурги України: Літ. портрети. 1967; Герой і час. 1969; Величний образ: Ленініана укр. драматургії. 1970; Разом з життям: Майстри укр. сцени. 1972; Розвідники часу: Літ.-крит. нариси про сучасну укр. рад. драматургію. 1973; Зустрічі з сучасником: Слово про укр. рад. драматургів. 1975; Майстри театральної літератури. 1976; Поетеса української сцени: Життя і творчість нар. артистки СРСР Н. М. Ужвій. 1978; 1987; З глибин життя: Літ.-крит. нариси. 1980; усі – Київ.

М. О. Шаповал

Стаття оновлена: 2013