Межівський район
Визначення і загальна характеристика
МЕЖІ́ВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у східній частині Дніпропетровської області. На Пд. Зх. межує з Покров. і Васильків., на Зх. і Пн. Зх. — з Петропавлів. р-нами Дніпроп. обл., на Пн. — з Олександрів., на Пн. Сх. і Сх. — з Добропіл., на Сх. і Пд. Сх. — з Покров. (до 2016 — Красноармій.), на Пд. — з Великоновосілків. р-нами Донец. обл. Побл. с. Новопідгородне — крайня сх. точка Дніпроп. обл. Утвор. 1923 з бл. 80 сільс. насел. пунктів Павлогр. пов. Катеринослав. губ. 1925–57 райцентр М. р. — с. Григорівка. 1926 існувало 13 сільс. рад. 1923–26 — у складі Павлогр., 1926–30 — Дніпроп. округ; від 1932 — Дніпроп. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На Межівщині провадив розвідувал. роботу педагог, військ. діяч, Герой України Є. Березняк. За визволення ст. Межова, сіл Зоряне, Іванівка, Попутно-Відрадне, Преображенка, Райполе, Словʼянка, Українка відбувалися затяжні бої, під час яких загинули 1579 рад. воїнів. На фронтах 2-ї світової війни та у концтаборах убиті понад 6 тис. жит. р-ну. 1962 М. р. ліквідовано (його насел. пункти були приєднані до Петропавлів. р-ну), 1966 відновлено. У 1970-х рр. на Межівщині тривали масштабні археол. дослідж. понад 250 скіф., сармат. і половец. курганів. 2016 с. Краснознамʼянка перейменовано на Біляки, с. Ленінське — на Степове, с. Новопетровське — на Миронове, с. Петровське — на Зелене. Площа 1250 км2. За переписом насел. 2001, проживали 28 499 осіб (складає 91,9 % до 1989); станом на 1 січня 2017 — 23 741 особа; переважно українці. У складі р-ну — смт Межова та Демурине і 50 сільс. насел. пунктів. Лежить на відрогах Донецької височини. Поверхня — підвищена пологохвиляста лесова рівнина. Тер. Межівщини переважно відноситься до Лівобереж. р-ну Пн. степу, її сх. частина — до Придонец. комплекс. р-ну. Найвища точка — побл. залізнич. зупинк. пункту Фурсове (196 м, курган скіф.-сармат. доби). Є поклади вугілля, титану та цирконію. Протікають Вовча з притоками Камʼянка та Солона; Бичок (впадає у Бик), Косьминна Балка, Лозова (обидві впадають у Самару; усі — бас. Дніпра). Під ставками — 434 га. Ґрунти переважно чорноземні звичайні середньогумусні. Пл. лісів 2,8 тис. га. Ростуть дуби, ясени, липи, клени, білі акації. Обʼєкти природно-заповід. фонду місц. значення: памʼятка природи Зразкова лісосмуга (ботан., створ. 1974, 0,9 га, побл. с. Славне), заказники Новопавлів. ліс (ліс., 1990, 650 га), Антонівський (1874,1 га, між селами Іванівка та Богданівка), Балка Горіхова (1097,1 га, побл. с. Новопавлівка, між Солоною та Вовчою), Балка Скелька (507,1 га, Словʼян. сільс. рада), Балка Сухий Бичок (1278,7 га, побл. с. Зоряне; усі — 2011), Балка Сухарева (617,4 га, побл. с. Райполе), Долина р. Бик (2758,3 га; обидва — 2013; усі — ландшафтні). Заплановано створення Іванів., Крутоярів., Чугуєво-Марʼїв. та ін. ландшафт. заказників. Пл. с.-г. угідь 111,6 тис. га. С.-г. підприємства (26 ТОВів і АТів, 45 444 га орних земель; 17 приват. підприємств, 3837 га) та фермер. господарства (77; 21 307 га) вирощують озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник та ін. культури, займаються скотарством і свинарством. Розвинене рибальство. Межів. селяни обробляють 20 604 га орних земель. Заг. протяжність автомобіл. доріг із твердим покриттям 618 км. Проходить автомобіл. шлях держ. значення Київ–Дніпро–Донецьк. Залізничні станції: Межова, Демурине, Словʼянка. У М. р. — Межів. ПТУ, Межів. міжшкіл. навч.-вироб. комбінат труд. навчання та профорієнтації учнів, 18 заг.-осв. шкіл, 17 дитсадків; Межівський історико-краєзнавчий музей, 34 Будинки культури та клуби, 20 б-к; центр. рай. лікарня, 7 амбулаторій заг. практики — сімей. медицини, 11 фельдшер. пунктів. Виходить рай. г. «Межівський меридіан». Діють реліг. громади УПЦ МП, УПЦ КП, адвентистів сьомого дня, християн віри євангельської та ін. Памʼятки архітектури: будинки земських шкіл у селах Іванівка (поч. 20 ст.) та Новопавлівка, церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Новопавлівка, крамниця у с. Словʼянка (усі — кін. 19 ст.). У с. Новопавлівка знайдено скарб бронз. речей 12 ст. до н. е. Серед видат. уродженців — лікар-радіолог, академік НАМНУ А. Романенко, фахівці у галузі будівництва Ф. Клименко, В. Шалений, історики К. Дубина (усі — с. Новопавлівка), Р. Лях, фахівець у галузі митної справи П. Падун (обидва — с. Тарасівка), мовознавець Ф. Гужва, релігієзнавець, культуролог В. Зоц, фахівець у галузі машинобудування П. Матюха, педагог А. Павленко (усі — с. Словʼянка), економіст Г. Роздорський (с. Всесвятське), зоотехнік А. Свєженцов (с. Українка), гірн. інж. П. Шахтар (с. Новопідгородне); письменники С. Божко (с. Крутоярівка), І. Костиря (с. Федорівське), М. Нечай (с. Володимирівка), літературознавець, перекладач В. Іванисенко, поет, перекладач В. Мисик, письменниця, актриса, громад. діячка Т. Сулима; живописець А. Глинов; актор, режисер, нар. арт. України О. Мосійчук; Герої Рад. Союзу І. Надточій (усі — с. Новопавлівка), І. Машир (с. Словʼянка) і М. Ткачов (с. Степове). На Межівщині минули дит. і юнац. роки поета В. Павловського.
Літ.: Свідки голодомору. Межівщина на зламі історії: 1932–1933 рр. Межова, 2008; Історія рідного краю. Дніпропетровщина: Підруч. Дн., 2008; Межівщина: історія та сьогодення: Історія окремих населених пунктів Межівського району. Межова, 2013; Межівський район: Східні ворота Дніпропетровської області // Зоря. 2014, 22 січ.
Л. І. Кропивʼянська
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Населені пункти 
