Мезинська (Мізинська) стоянка

Визначення і загальна характеристика

МЕ́ЗИНСЬКА (МІ́ЗИНCЬКА) CТОЯ́НКА — одна з найвидатніших пізньопалеолітичних памʼяток Європи. Датована віком 16–15 тис. р. тому. Від­крита 1907 на правому березі р. Десна у с. Мезин (нині Короп. р-ну Черніг. обл.), досліджена 1908–09, 1912–14, 1930–31, 1954–61 Ф. Вовком, М. Рудинським, І. Шовкоплясом. На схилі балки у лесові на глиб. бл. 1,5–3 м виявлено 5 госп.-побут. комплексів (ймовірно, належали окремим сімʼям мешканців давнього поселе­н­ня), кожен із яких складався з назем. житла, вироб. центрів із обробле­н­ня кременю та кісток тварин, за­глиблених вогнищ поза житлом і ям-комор, заповнених кістками тварин (заг. пл. 1200 м²). Основа комплексу — округле житло (діаметром до 6-ти м), споруджене із деревʼяних жердин, вкритих шкурами тварин і обкладених зовні кістками мамутів і рогами пн. оленів. На стоянці зі­брано 113 тис. кременів, зокрема понад 4,5 тис. знарядь — різців, скребків, ножеподіб. пластин із ретуш­шю, проколок тощо. Серед виробів із кістки й рогу — наконечники дротиків, молотко- й клиноподібні інструменти, голки, руківʼя для кремʼяних знарядь. Світ. слави М. (М). с. набула завдяки зна­йденим тут творам первіс. образотвор. мистецтва в усіх його осн. формах: скульп­турі, графіці та живопису. Скульп­турні твори — стилізов. жін. статуетки і фігурки тварин, виготовлені з бивнів мамута, більшість із яких прикрашена врізними геом. і меандр. візерунками. Оригінальністю вирізняються графічні зображе­н­ня на 2-х браслетах з тонких платівок бивня мамута, вкритих за­глибленим ліній. орнаментом у ви­гляді комбінації меандру та паралел. зиґзаґових ліній. Унікал. є твори давнього живопису у ви­гляді кількох великих кісток мамута, прикрашених геом. орнаментом, виконаним червоною фарбою (вохрою), змішаною з кістковим жиром. Також виявлено понад 600 раковин (черепашок) викопних молюсків причорномор. і нижньо­дні­пров. походже­н­ня, що свідчить про звʼязки мешканців М. (М). с. із від­даленими р-нами. Майже всі вони просвердлені та використовувалися, ймовірно, як намисто. Крім того, зу­стрічаються шматки бурштину. Матеріали з роз­копок зберігаються у Нац. музеї історії України, Археол. музеї Ін­ституту археології НАНУ (обидва — Київ), музеях С.-Петербурга.

Літ.: Грушевський М. Техніка і умілість палеолітичної доби в нахідках Мізинського селища // Чернігів і Пн. Лів­обереж­жя: Огляди, роз­відки, мат. К., 1928; Шовкопляс И. Г. Мезинская стоянка. К., 1965; Бибиков С. Н. Древнейший музыкальный комплекс из костей мамонта. К., 1981; Сергин В. Я. Структура мезинского палеолитического поселения. Москва, 1987; Шовкопляс Т. З історії дослідже­н­ня Мізинської стоянки // Сіверян. літопис. 2008. № 6.

І. Г. Шовкопляс, Г. М. Шовкопляс

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю