Мексика | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мексика


Мексика

МЕ́КСИКА, Мексиканські Сполучені Штати (іспан. México, Estados Unidos Mexicanos) – країна в південно-західній частині Північної Америки. Межує на Пн. з США (довж. кордону 3152 км), на Пд. Сх. – з Ґватемалою (956 км) і Белізом (193 км). Омивається на Зх. і Пд. Тихим (затоки: Каліфорнійська, Бандерас, Теуантепек), на Сх. – Атлант. (затоки: Мексиканська, Кам-пече) океанами. Пл. 1 972 550 км2. Насел. 118 млн осіб (2016), переважно мексиканці. Адм. поділ: 31 штат і столич. федерал. округ. Столиця – Мехіко (насел. 8,9 млн осіб). Найбільші міста (з насел. понад 1 млн): Ґвадалахара (шт. Халіско), Екатепек- де-Морелос, Несауалькойотль (обидва – федерал. округ Мехіко), Леон (шт. Ґуанахуато), Монтеррей (шт. Нуево-Леон), Пуеб­ла (шт. Пуебла), Сьюдад-Хуареса (шт. Чіуауа), Тіхуана (шт. Баха-Каліфорнія). Міжнар. аеропорти в Мехіко та в містах Ватулько, Канкун, Козумель, Манклова, Мексікалі, Оахака-де-Хуарес, Сальтійо, Сан-Луїс-Потосі, Санть-яґо-де-Керетаро, Толуко та ін. Мор. порти: на тихоокеан. узбережжі – Ісла-Седрос, Ласаро- Карденас, Мансанільо, Саліна- Крус; на атлантичному – Веракрус, Кайо-Аркас, Коацакоалькос. Розвинені автомоб. і залізнич. транспорт. Офіц. мова – іспанська. Серед віруючих 89 % складають католики. Грош. одиниця – мексикан. песо. Форма держ. правління – федерат. республіка. Глава держави й уряду – президент (від 2012 – Е. Пенья-Ньєто), якого вибирають прямим голосуванням на 6 р. Найвищий орган законодав. влади – двопалат. Нац. конгрес (Сенат і Палата депутатів). Кожний штат має однопалат. конгрес і конституцію. Президент призначає найвищих держ. службовців, губернаторів штатів і федерал. округу. М. – чл. ООН (1949), Орг-ції амер. держав (1948), Латино­амер. асоц. інтеграції (1980). Значна частина тер. М. – Мексикан. нагір’я, оточене хребтами Сх. Сьєрра-Мадре (вис. 4054 м), Зх. Сьєрра-Мадре (3150 м) та Поперечна Вулкан. Сьєрра з діючими вулканами Орісаба (5700 м), Попокатепетль (5452 м), Коліма (3846 м). Посідає 2-е м. у регіоні за видобутком нафти (після Венесуели). Є поклади газу, вугілля, руд заліза, міді, свинцю, цинку, вісмуту, кадмію, стибію, молібдену, срібла та золота. Переважає тропіч. клімат; на Пн. – субтропічний. Середня т-ра липня від +15 (в горах) до +30 (побл. Каліфорній. затоки) °С, січня – від +10 (на Пн. Зх.) до +25 (на Пд.) °С. Кількість опадів 100–3000 мм на рік. Протяжність мор. берег. лінії 9,2 тис. км. Найбільша річка – Ріо-Браво-дель-Норте (побл. кордону з США має назву Ріо- Ґранде) з притоками Кончос і Лерма. Протікають Бальсас, Ґріхальва, Коацакоалькос, Колорадо, Усумасінта. Найбільше озеро – Чапала. У вологих р-нах ростуть тропічні, у горах – хвойні ліси, у посушливих місцевостях – пустел. і напівпустел. рослинність. На Пн. Зх., на Мексикан. нагір’ї – неоарктична фауна, на Пд. та в низовинах – неотропічна. У напівпустелях і пустелях розповсюджені землерийки та койоти; у гір. лісах – чорні ведмеді, єноти-полоскуни, пуми; у тропіч. пд. лісах – мавпи, тапіри, ягуари; у саванах – олені, мурахоїди. Природні об’єкти світ. спадщини ЮНЕСКО: о-ви та природоохоронні тер. Каліфорній. затоки, гроти Яґуля й Мітли в центр. долині Оахака (шт. Оахака), агавовий ландшафт і стародавні з-ди Текіли (шт. Халіско), китовий заповідник Ель-Віскаїно (шт. Баха-Каліфорнія-Сюр), біосферні заповідники та резервати Гран-Десіерто-де-Алтар (шт. Со-нора), Ель-Пінакате, Маріпоса- Монарка (шт. Мічоакан і Мехіко) та Сіан-Каан (шт. Кінтана-Роо). У давні часи на тер. М. існували держ. утворення індіан. племен ацтеків, майя, тольтеків з високим рівнем цивілізації. 1521 іспан. військо на чолі з Е. Кортесом завоювало землі ацтеків, заснувавши т. зв. Нову Іспанію. 1821 після тривалої вій­ни встановлено незалежність від Іспанії та утвор. Першу Мексикан. імперію на чолі з А. де Ітурбіде. 1824 у М. проголошено республіку, а її першим президентом став В. Гуадалупе. 1829 відмінено рабство. 1835 мексикан. диктатор А. де Санта-Анна скасував конституцію, що призвело до конфлікту з амер. поселенцями в Техасі. 1845 США анексували Техас, а після мексикан.-амер. вій­ни 1846–48 приєднали понад третину мексикан. земель. 1861–68 тривала збройна інтервенція Великої Британії, Франції та Іспанії. 1877 встановлено клерикально-поміщиц. диктатуру, що була повалена після революції 1910–17. У 1917 прийнято нову конституцію М. Знач. стабільності в країні досягнуто під час правління П. Кальєса, який 1929 заснував Нац. рев. партію. Упродовж наступ. років у М. відбувався екон. розвиток, що в серед. 1960-х рр. змінився політ. кризою. 1968 у М. проведено Олімп. ігри, на яких здобули перемогу укр. спортсмени В. Голубничий (легка атлетика), Б. Гуревич (вільна боротьба), Л. Жаботинський (важка атлетика), В. Ман-кін (вітрильний спорт), В. Морозов, О. Шапаренко (обидва – веслування на байдарках) і В. Сидяк (фехтування). У наступ. десятилітті в країні щорічно зростала інфляція, що 1982 призвело до дефолту. Стабілізувати ситуацію вдалося лише через бл. 20 р. 2006 перемога на виборах Ф. Кальдерона-Інохоса з мін. перевагою спричинила масові виступи мексиканців. Нині М. – індустріально-аграрна країна. За екон. потенціалом вона посідає 2-е м. (після Бразилії) у Лат. Америці. Об’єм ВВП 2,498 трлн дол. США (2017). У його структурі на сферу послуг при-падає понад 60 %, на пром-сть – бл. 30 %, на с. госп-во – бл. 5 %. Осн. галузі пром-сті: нафтогазовидобувна, нафтопереробна, електронна та електротех., металург., хім., легка, текстил., харч., тютюнова. М. посідає 3-є м. у світі за кількістю зібраної кукурудзи. У країні виробляють пиво та текілу, значну частину яких експортують; вирощують каву, авокадо, папайї, манго, цитрусові, томати, що також вивозять до багатьох країн світу. Розвинені тваринництво та рибальство. Щорічно М. відвідують понад 20 млн туристів. Сюди надходять значні грош. перекази від мексиканців, що мешкають у США. Осн. торг. партнери: США, Канада, Китай. У Мехіко функціонують Нац. музей з багатою колекцією археол. пам’яток, Нац. музей антропології, Нац. музей пластич. мист-в, Музей сучас. мист-ва «Поліфорум». На тер. М. збереглися залишки давніх міст майя та ацтеків з пірамідами, храмами та житл. будинками. Істор.-культурні об’єкти світ. спадщини ЮНЕСКО: доіспан. міста Ель-Тахін (шт. Ве­ра­крус), Калакмел, Кампече (обидва – шт. Кампече), Паленке (шт. Чіапас), Теотіукан (долина Мехіко), Ушмаль (шт. Юкатан), центри міст Мехіко, Морелія, Оаха­ка, Пуебла, Сакатекас, Сошимілко, дорога Каміно-Реал-де-Тьєрра-Адентро, руїни Монте-Албан, м. Ґуанахуато та прилеглі шахти, наскел. малюнки Сьєрра-де-Сан-Франсіско (шт. Баха-Каліфорнія), археол. зони Пакіме, Касас-Ґрандес (шт. Чіуауа), археол. пам’ятки Шочикалко (шт. Мо-релос), р-ни міст Керетаро (шт. Ке-ретаро) та Тлакоталпан (шт. Веракрус), монастирі на схилах Попокатепетля поч. 16 ст. (шт. Мо-релос і Пуебла), францискан. місії у Сьєрра-Ґорда (шт. Керетаро), будинок-студія Л. Барраґана (Мехіко), м. Сан-Міґель і святилище Хесус-Насарено-де-Атотонілко (шт. Ґуанахуато), комплекс лікарні Оспісіо Кабаньяс в Ґвадалахарі, гол. частина Нац. автоном. ун-ту Мехіко. Першими українцями на тер. М. були вихідці з Австро-Угор. імперії, які оселилися у м. Кампече. Більшість мігрантів приїздили, щоб влаштуватися на роботу на с.-г. ферми у Центр. та Пн. М. і на п-ові Юкатан. Після 1991 до М. почали емігрувати укр. науковці, музиканти, артисти, художники. Міста компакт. проживання українців у М.: Мехіко, Пуебла, Куернавака, Толука. В ун-тах Мехіко та Монтеррея працюють каф. укр. мови. Найбільша громад. орг-ція – об’єдн. «Славутич» у Мехіко (засн. 2003) на чолі з Н. Хотяїнцевою. Знач. внесок у збереження укр. культури робить також об’єдн. українців у Ґвадалахарі. У Мехіко є укр. ресторан. Від 2010 у М. діє «Центр Кнорозова в Шкареті» з вивчення письма і мови майя, 2018 у м. Мерида (шт. Юкатан) встановлено пам’ятник Ю. Кнорозову. 25 грудня 1991 М. визнала незалежність України. 14 січня 1992 між двома країнами встановлено дипломат. відносини. 1997 Президент України Л. Кучма з офіц. візитом відвідав М., після чого були налагоджені дружні зв’язки між Києвом та Мехіко. 1999 у Мехіко відкрито Посольство України у М., 2005 у Києві – Посольство М. в Україні. Від 2008 у Львові діє Почесне консульство М. в Україні, від 2010 у м. Тіхуана – Почесне консульство України у М. 2009 у ВР України засн. депутат. групу (переобрано 2016) з міжпарламент. зв’язків з М., а 2016 у Палаті депутатів Нац. конгресу розпочала роботу депутат. група дружби «М. – Україна». Від 2014 найвище кер-во М. виступає з підтримкою суверенітету та територіал. цілісності України. 2015 голови зовн.-політ. відомств США, М. та Канади на зустрічі у Бостоні заявили, що рос. агресія є глобал. викликом, та наголосили на необхідності негайного припинення військ. дій. 2002 підписано укр.-мексикан. угоду про торг.-екон. співроб-во. 2016 обсяг торгівлі товарами між Україною та М. склав 235,206 млн дол. США, при цьому експорт з України становив 136,496 млн дол. США, імпорт з М. – 98,710 млн дол. США. Осн. статті укр. експорту: чорні метали та вироби з них (51,6 %), зерн. культури (26,4 %), добрива (8,3 %), залізничні локомотиви (3,4%), продукція бо­рошномельно-круп’яної пром-сті (3,1 %), сіль та сірка (2,1 %), ядерні реактори (1,4 %); осн. статті мексикан. імпорту: транспортні засоби (29,5 %), електр. машини (18,6 %), ядерні реактори (11,9 %), алкогол. і безалкогол. напої (8,2 %), сіль та сірка (5,1 %), фармацевт. продукція (5,1 %), оптичні прилади (4,9 %), плоди та горіхи (3,7 %). М. співпрацює з Україною і в галузі науки та освіти. Від 1990 здійснюють обмін студентами та проводять спіл. наук. дослідж. Нац. політех. ін-т Мехіко та Нац. тех. ун-т України «Київ. політех. ін-т»; від 1993 – Нац. автоном. ун-т Мехіко та Нац. тех. ун-т «Харків. політех. ін-т». 2015 підписано генерал. угоду про співроб-во між Нац. автоном. ун-том Мехіко та Київ. ун-том.

Літ.: E. Krauze. Mexico: Biography of Power: A history of Modern Mexico 1810–1996. New York, 1998; Соколов А. История Латинской Америки 1918–1945. Мо-с­ква, 1999; Y. Eric Van. Writing Mexican History. Stanford, 2016.

Статтю оновлено: 2018