Мельбурн

МЕ́ЛЬБУРН (англ. Melbourne) — місто в Австралії, центр штату Вікторія та міської агломерації Великий Мельбурн. Знаходиться на Пд. Сх. материка, на узбережжі затоки Порт-Філіп Індій. океану, за 713 км від Сіднея. Площа 472 км². Насел. 4,7 млн осіб (2016). Мор. порт, міжнар. аеропорт. Засн. 1835. Названий на честь пре-м’єр-міністра Великої Британії В. Мельбурна. 1847 британ. королева надала М. статус міста, яке після утворення 1851 колонії Вікторія стало її центром. Того ж року в колонії знайдено поклади золота, що призвело до т. зв. вікторіан. золотої лихоманки. У мор. порт М. почали прибувати тисячі золотошукачів. Сюди приїхало багато ірландців, німців і китайців. Через місто перевозили гроші та золото, транспортували різні товари, що сприяло його екон. розвитку. 1854 відбулося Еврік. повстання золотошукачів, після якого влада провела демократ. зміни в колонії. 1865 М. перетворився на найбільше місто Австралії. У 1880-х рр. став найбагатшим містом у світі. Тут побудували готелі «Віндзор», «Мензіс», «Федерал», Палац кави, низку житл. багатоповерх. будинків з ліфтами. 1891 унаслідок фінанс. кризи збанкрутували понад 16 банків та іпотеч. установ, 133 ТОВи. Мельбурн. криза призвела до заг.-австрал. банків. кризи 1893, яка тривала до поч. 20 ст. 1901–27 — столиця новопроголош. федератив. держави Австрал. Співдружність. 1927 відкрито найбільшу залізничну станцію, до 1940 мельбурн. трамвайна мережа залишалася найдовшою у світі. Після 2-ї світової вій­ни прибуло чимало переселенців з Греції, Італії, Мальти, Нідерландів, Німеччини та Польщі. 1956 у М. відбулися 16-і Олімпійські ігри, на яких здобули перемогу укр. спортсмени П. Астахова, Л. Латиніна, Ю. Титов, В. Чукарін, Б. Шахлін (усі — спорт. гімнастика), І. Дерюгін (сучасне п’ятиборство), В. Куц (біг), І. Рибак (важка атлетика), В. Романенко (кульова стрільба). 1958 зведено будівлю «ICI House», яка тривалий час була найвищою в Австралії. 1969–70 відкрито штаб-квартири низки транснац. корпорацій. 1836 у М. мешкали 177 тис., 1854 — 123 тис., 1880 — 280 тис., 1956 — 1,5 млн, 1981 — 2,8 млн осіб. 1989–92 тривала чергова екон. криза, спричинена багатьма чинниками, зокрема й масовим перенесенням вироб-в до азій. країн. Відтоді М. почав розвиватися як турист. центр. Від 1996 проходять автомоб. перегони Формули-1 Ґран-Прі Австралії (раніше відбувалися в м. Аделаїда). Нині в М. функціонують Мельбурн. університет, Університет Дж. Мо-наша, Технол. університет; Нац. галерея, Музей науки, Нац. музей спорту. У різні роки світ. аналіт. установи багаторазово визнавали М. найкращим у світі містом для проживання. 1949 тут почала формуватися укр. діаспора. 1953 у пд. частині М. відкрито Укр. нар. дім, який 1960 переведено до м. Ессендон (згодом став центром укр. життя у Великому М.). У 2-й пол. 20 ст. засн. осередки Союзу укр. організацій в Австралії, Асоц. українців шт. Вікторії, «Пласту», Укр. кредит. кооперативу «Дністер», Спілки укр. образотвор. митців Австралії, Укр. сусп. клуб і Будинок для людей похилого віку «Калина». Українці в М. є парафіянами православ. і греко-катол. церков св. апостолів Петра та Павла, Покрови Пресвятої Богородиці, Успіння Пресвятої Богородиці, Пресвятої Трійці. В Університеті Дж. Монаша та Держ. школі сучас. мов вивчають укр. мову та літературу. Працює укр. суботня школа ім. Лесі Українки. Укр. громада в М. щорічно проводить в Університеті Дж. Мо-наша міжнар. конкурс знавців української мови ім. П. Яцика, заг.-ав-страл. фестиваль укр. танцю «Гопак у парку». Держ. та муніцип. радіо декілька годин на тиждень ведуть передачі українською мовою. 1992 відкрито почесне консульство України. Нині найбільше українців мешкає в Ардірі-Саншайні, Ньюборові, Ньюпорті, Нобл Парку, Ґленрої, Вайлі, Сейнт Албіоні, Спрінґ Вайлі, Данденонґі, Томаставні. З М. пов’язані життя та діяльність літературознавців Г. Кошарської, Д. Нитченка, М. Павлишина; письменників Л. Богуславець, Г. Вишневого, Л. Гаєвської-Денес, Б. Коваленко, З. Когут, М. Лазорського; журналіста С. Радіона; художників Я. Ляхович, С. Міська; хореографа М. Березовської, подружжя Галини (бандуристка) та Степана (диригента) Коренів; громад.-політ. діячів Ф. Габелка, подружжя Валерія та Зіни Ботте, Я. Логина; громад.-культур. діячів К. Гіммельрайха, Н. Грушецького, М. Де­­й­ко, П. Кардаша, Й. Тепера; церк. діячів С. Гаєвського, І. Прашка, П. Стасюка.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю