Мен

МЕН (англ. Maine) — штат у пів­нічно- східній частині США. Межує на Зх. зі шт. Нью-Гемпшир; на Пн. Зх.та Пн. і Сх. — з канад. провінціями Квебек і Нью-Брансвік; на Пд. і Пд. Сх. омивається Атлант. океаном. Бл. 83 % тер. М. — ліс. Значна частина зайнята від­рогами гірської системи Ап­палачів: на Зх. — хребти Білих гір, на Пн. — гори Лонґфел­ло з найвищою вершиною Катадін (1606 м); на Пд. і Пд. Сх. — прибережні низовини. Осн. річки: Андроскоґ­ґін, Кен­небек, Пенобскот, Сент-Джон. Є значні поклади граніту, цинк. руд і торфу. Площа 91 646 км². Насел. (2016) 1,33 млн осіб. Адм. центр — Оґаста (від 1832; насел. 18 494 особи). Найбільші міста: Портленд (центр штату до 1832; 67 067 осіб), Банґор (32 817), Лю­їстон (36 140). Гол. мор. порт — Портленд. Бл. 3–1 тис. до н. е. тут уже мешкали т. зв. люди червоної фарби. До появи європейців на цих землях проживали індіан. народи вабанакі. 1604 француз П. Дюґуа на о-ві Святого Хреста заснував перше європ. поселе­н­ня. 1609 побл. затоки Пенобскот створ. катол. місію та торг. пост, де згодом виникло м. Кастін. У 1620-х рр. на узбереж­жі зʼявилася низка англ. поселень. 1620 Плімут. рада у справах Нової Англії надала капітанам Ф. Горджесу (вважають засн. М.) та Дж. Мейсону між річками Кен­небек і Мер­рімак землі протяжністю 97 км. 1629 їх роз­ділили та утворили провінції Новий Сомерсетшир (сучас. М.) і Нью-Гемпшир. За однією з версій, регіон на­звали на честь королеви Франції Генрієт­ти-Марії. 1664 за наказом британ. короля Карла II М. уві­­йшов до складу провінції Нью-Йорк. 1675–76 від­бувалося перше збройне пов­ста­н­ня корін. жителів проти британ. влади, що сприяло посилен­ню франц. впливу. У подальші роки багато разів виникали нові сутички між британ. і франц. військами та загонами індіанців. 1691–1820 тер. сучас. М. пере­бувала у ме­жах шт. Мас­сачусетс. 1763 тут після франко-індіан. вій­ни встановила повний контроль Велика Британія. За мир. договором 1812 М. ві­ді­йшов до США. 1820 від­повід­но до Міс­сурій. ком­промісу М. на­дано статус окремого штату, прийнято Кон­ституцію штату, згідно з якою (з поправками 2013) нині законодавчу владу в М. здійснює Легіслатура, виконавчу — губернатор. У 1-й пол. 19 ст. роз­почато вирубува­н­ня великої кількості дерев та винище­н­ня звірів у лісах. Від­тоді деревину та шкіру екс­портували у країни Європи та Азії. Водночас побудовано низку суднобуд., целюлозно-папер., текс­тил. та шкір. під­приємств. 1835 від­крито першу залізницю для пере­везе­н­ня деревини до портів. 1838–42 тривав конфлікт між Великою Британією та США за частину земель на Пн. Сх. У роки 2-ї світової вій­ни суднобуд. під­приємства отримали велике замовле­н­ня від ВМФ США, що сприяло значному екон. роз­витку штату. В остан­ні десятилі­т­тя значно скорочено обсяги виробництва лісозаготівел. під­приємств. Нині також працюють під­приємства з випуску транс­порт. обладна­н­ня та продуктів харчува­н­ня. Роз­винений туризм. М. — батьківщина амер. письмен­ника С. Кінґа та поета Г. Лонґфел­ло. Найбільше українців проживає на Пд. Сх. штату, зокрема в округах Камберленд і Йорк. За офіц. статистикою, 1990 мешкали 1258, 2000 — 1510, 2006 — 1698 українців. У Лізбон-Фолс діє укр. церква св. Кирила і Мефодія, яку 1977 оголошено істор. памʼяткою штату; у створен­ні її настін. роз­писів брав участь В. Мошинський. З М. повʼязані життя та творчість диригента О. Микитюка. Від 1990-х рр. Мен. університет спів­пра­цює з укр. ВНЗами, зокрема з Харків. університетом.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю