Мендоса | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мендоса


Мендоса

МЕНДО́СА (іспан. Mendoza) – провінція на заході Арґентини. Межує з провінціями Сан-Хуан, Сан-Луїс, Ла-Пампа, Ріо-Неґро та Неукен; на Зх. проходить кордон із Чилі. Переважна частина тер. М. лежить на вис. понад 1000 м над р. м.; на Зх. – Анди з найвищою горою Пд. Америки Аконкаґуа (6960 м). Найбільші річки: Десеґвадеро, Мендоса, Тунуян, Діаманте й Атуель. Пл. 148 827 км2. Насел. 1 886 млн осіб (2015), переважно іспанці, проживає значна кількість італійців. Центр – Мендоса. У складі провінції – 18 департаментів. У давнину ці землі були заселені індіан. племенами мапуче, пуельче та уарпе. 1551 сюди прибув перший іспан. загін на чолі з Ф. де Вільяґра. 1561 капітан П. дель Кастільйо заснував м. Мендоса. У той час тер. сучас. М. була частиною регіону Куйо генерал-капітанства Чилі віце-королівства Перу. Від 1776 – у складі віце-королівства Ріо-де-ла-Плата. 1813 Куйо відокремлено від ін. провінцій, 1814 губернатором став Х. де Сан-Мартін. 1820 Куйо розділено на провінції М., Сан-Луїс і Сан-Хуан. 1853 влада М. ратифікувала конституцію Арґентини, 1854 першою серед арґентин. провінцій затвердила власну конституцію. 1861 центр провінції знищено землетрусом, але згодом відбудовано. 1885 у М. прокладено залізницю. У 1900-х рр. у зв’яз-ку зі знач. розвитком виноробства зросла кількість європ. іммігрантів, зокрема іспанців, французів, італійців. 1895–1947 насел. М. збільшилося у 5 разів. 1966 законодавчо встановлено кордони між провінціями Сан-Хуан і М. У заг.-арґентин. обсязі тут вирощують 94,13 % винограду й виробляють найбільше серед арґентин. провінцій вина. Також культивують яблука, груші, сливи, вишні, персики, айви, оливи, томати. Розвинене бджільництво. На М. припадає 14,1 % нафти, що видобувають в Арґентині. Є поклади руд урану, заліза, марганцю, тальку, бентонітів, вапняку. Працює велика кількість ГЕС. Функціонує Нац. ун-т Куйо (засн. 1939). Провінція – один із турист. центрів Арґентини. Щорічно багато туристів відвідують численні винарні, парк Хосе де Сан-Мартіна. Досить популярним є гірськолиж. курорт Лас-Леньяс. Протягом 19–20 ст. у цій провінції оселилося чимало українців. Із м. Хенераль-Альвеар пов’я-зані життя та діяльність укр. громад. і церк. діяча В. Винничука. У м. Мендоса арх. Д. Кричковський з с. Ластівці (нині Кам’я-нець-Поділ. р-ну Хмельн. обл.) збудував вокзал (1889–90), арх. Ю. Шульмінський з Кам’янця-Подільського – інтернат для дітей-сиріт (1973) і школу (1981) для сестер василіянок, а також однобанну церкву (1986) у м. Бовен. У Нац. ун-ті Куйо викладав арґентин. письменник Х. Кортасар, низку творів якого перекладено укр. мовою. 1984 арґентин. церк. діяч К.-М. Буела у діє­цезії Сан-Рафаель заснував Згромадження воплоченого слова, священиц. і теол. діяльність якого від 1994 поширюють й у Зх. Україні.

Літ.: Українські поселення в Арґентіні. Мюнхен, 1982; Ukrainians in Argentina // Ukraine and Ukrainians throughout the World. Toronto, 1994; Inmigración Ucrania en la República Argentina. Buenos Aires, 2000.

Статтю оновлено: 2018