Менський район

Визначення і загальна характеристика

МЕ́НСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у центральній частині Чернігівської області. Межує на Пн. Зх. з Черніг., на Пн. — з Городнян., Снов. (1935–2016 — Щорс.) та Корюків., на Сх. і Пд. Сх. — з Сосниц., на Пд. — з Борзнян., на Пд. Зх. і Зх. — з Куликів. р-нами Черніг. обл. Утвор. 1923. У 1923–25 — у складі Черніг. губ.; 1923–25 — Снов., 1925–30 — Конотоп. округ; від 1932 — Черніг. обл. 1923–24 існував Синяв., 1935–60 — Березнян. р-ни. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до червня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Діяли партизан. загони ім. І. Богуна (кер. Є. Бочаров) та ім. Б. Хмельницького (кер. І. Гронь) зі з’єднанням М. Попудренка та Менська, Макошин., Городищен. і Синяв. підпіл. антифашист. групи. Нацисти спалили 503 двори та розстріляли 887 осіб. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 11,5 тис. осіб, з них 9195 осіб загинули. 2016 с. Жовтневе перейменовано на Покровське, с. Ленінівка — на Сахнівка, с. Червоні Гори (Ленінів. сільс. ради) — на Святі Гори, с. Пам’ять Леніна — на Загорівка, с. Червоний Маяк (обидва — Куковиц. сільс. ради) — на с. Овчарівка, с-ще Чапаєвка — на Садове, с. Червоні Партизани (Чапаєв. сільс. ради) — на Нові Броди, с. Червоні Луки (Лісків. сільс. ради) — на Луки. Площа 1376,5 км². За переписом насел. 2001, проживали 45 592 особи (складає 86,2 % до 1989); станом на 1 січня 2017 — 35 921 особа; переважно українці. У р-ні — м. Мена, смт Березна, Макошине та 53 сільс. насел. пункти (див. також Локнисте, Миколаївка, Синявка, Стольне, Феськівка). Лежить на Придніпровській низовині, у межах Чернігівського Полісся. Пн.-сх. частина М. р. — низовинна пологохвиляста зандрова, пд.-зх. — плоска алювіал. рівнина. Корисні копалини: пісок, глина, торф. Є джерела мінерал. вод. Виробляють мінерал. воду «Остреченська» для реалізації переважно у Черніг. обл. Протікає Десна (більша частина тер. Менщини знаходиться на її правобережжі; бас. Дніпра) з притоками Мена, Доч і Дягова. Заплавні озера: Авдієве, Крючок (обидва — побл. с. Максаки), Бихове (побл. с. Остапівка), Каморет (побл. с. Блистова). Ґрунти: дерново-підзолисті, опідзолені чорноземні та темно-сірі, сірі та ясно-сірі лісові. У лісах (бл. 10 тис. га) ростуть сосни, дуби, липи, берези, вільхи, клени, тополі. Об’єкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення — Каморетський заказник (заг.-зоол.), Менський зоологічний парк; місц. — заказники Бігацький ліс (345 га, Березнян. лісництво, ліс.), Блистовське (400 га), Конохове (54 га; обидва — с. Бли-стова), Киселівський (162 га, села Киселівка, Величківка), Круча (117 га, Макошине), Плави (294 га, с. Климентівка), Штани (363 га, села Волосківці, Городище; усі — гідрол.), Горицький (796 га, Березнян. лісництво), Макошинський (1533 га; обидва — ландшафтні), Домницький (17,1 га), Малієве (608 га), Церківка (288 га; усі — ботан.), заповідні урочища Голеньове (102 га), Стольненське (1072,6 га; усі — Березнян. лісництво), Макошине (126 га), Чамарове (572,6 га, с. Дягова), пам’ятки природи Багатовіковий дуб (с. Величківка), Бурімка (5 га, с. Слобідка), Дуб березнянський-1 (Березнян. лісництво), Лош (5 га, с. Максаки), Стольненські дуби, Стольненські клени-явори (обидві — с. Стольне; усі — ботан.), оз. Гайтан (5 га, Макошине), оз. Тихе (6 га, с. Максаки; обидві — гідрол.), Топильне (10 га, Макошине, зоол.), пам’ятка садово-парк. мистецтва Стольнен. парк. Гол. пром. підприємства розташ. у райцентрі та Березній. Пл. с.-г. угідь 103 тис. га, з них 66,9 тис. га орних земель. Провідні с.-г. підприємства: ім. Т. Шевченка (Макошине), «Надія-Агро» (с. Волосківці), «Нива» (с. Данилівка), «Агроресурс-2006» (с. Киселівка), «Куковицький» (с. Куковичі), «Миколаївський» (с. Миколаївка), «Зернятко» (с. Покровське), «Праця-Стольне» (с. Стольне), «Успіх-Мена» (с. Феськівка); фермер. господарства: «В. О. Ковбаси», «Погребний» (обидва — с. Городище), «Бутенкове» (с. Дягова), «Дубовик» (с. Садове). Розвинуті рослинництво зерн. (вирощують пшеницю, жито, ячмінь, гречку) і картопляр. та тваринництво м’ясо-молоч. (скотарство, свинарство) напрямів. У рад. період у Березній і с. Миколаївка діяли птахофабрики. Проходять автошляхи Київ–Мос­ква (міжнар.), Чернігів–Новгород-Сіверський, Чернігів–Семенівка, Чернігів–Березна–Снов. Залізничні станції: Мена, Макошине. У М. р. — 24 заг.-осв. школи, Березнян. багатопрофіл. навч.-реабілітац. центр, 20 дитсадків; Менський краєзнавчий музей ім. В. Покотила, Березнянський історико-краєзнавчий музей ім. Г. Верьовки, Стольнен. краєзн. музей, рай., 2 селищ. і 15 сільс. Будинків культури, 2 Центри культури та дозвілля молоді, 13 клубів, 36 б-к, Менська муз. школа, Березнян. школа мистецтв; центр. рай. лікарня, 7 лікар. амбулаторій, 28 фельд­шер.-акушер. і фельдшер. пунктів. Виходить рай. г. «Наше слово». За межами Менщини здобули популярність Березнян. і Макошин. («Полісся») хори (обидва — нар.), Макошин. цирк. колектив «Юність», Киселів. духовий оркестр і Куковиц. ансамбль нар. танцю «Калинонька» (усі — зразкові). Діє низка реліг. громад, зокрема УПЦ МП (27), УПЦ КП, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів. Пам’ятки архітектури: нац. значення — Успен. церква у с. Волосківці (1765), Микол. церква у с. Городище (1763), Покров. церква у с. Дягова (1896), Покров. церква у с. Синявка (1760-і рр.; усі — дерев’яні), Троїц. церква у с. Бігач (1839), Андріїв. церква у с. Стольне (1782); місц. — Троїц. церква у с. Степанівка (дерев’яна, 1763), собор Різдва Богородиці, трапезна церква Параскеви П’ятниці та дзвіниця (1800–06) Домницького Різдва Богородиці чоловічого монастиря УПЦ МП, напівзруйнов. дзвіниця, будинок ігумені (1850-і рр.) колиш. Максаківського Свято-Троїцького монастиря, Петропавлів. церква у с. Максаки (1876). У 1930-х рр. зруйновано визначну пам’ятку архітектури Вознесен. церкву в Березній (1759), що відзначалася також багатоярус. різьбленим іконостасом, який науковці зараховують до найвидатніших пам’яток доби бароко. Збереглися залишки маєтку князів Безбородьків у с. Стольне. Пам’ятки археології нац. значення: давньорус. городище у с. Стольне та городище Городок у с. Феськівка (епоха бронзи, ранній заліз. вік, давньорус. період). Досліджені городище Замчище і посад літопис. м. Березий (вперше згадується під 1152; виявлено артефакти 11–13 і 16–18 ст.), поселення Березна-1, -2 (обидва — 11–13 ст.), Мис (3–5 ст.), Красилівка-1 (1-а пол. 1 тис. н. е.), -2, -3, -4 (усі — 11–13 ст.) у Березній, городище (вперше згадується під 1153; 10–13 ст.), посад (5–2 тис. до н. е., 3–5, 11–13 ст.) і поділ (11–13 ст.) літопис. м. Хоробор, курган. могильник (10–11 ст.), поселення Макошине (2 тис. до н. е., 3–5 ст.), Макошине-4 (2–1 тис. до н. е.), -5 (2–1 тис. до н. е.), Макошине-Захід (11–13 ст.) у Макошиному, поселення Бірківка-1 у с. Бірківка (2 тис. до н. е.), городище та посад літопис. м. Блестовит (уперше згадується під 1151; 10–13 ст.), поселення Гора (2 тис. до н. е., 1-а пол. 1 тис. н. е., 12–13 ст.), Дубовиця (2 тис. до н. е., 3–5 і 12–13 ст.), Чистик (2 тис. до н. е., 3–5 ст.) у с. Блистова, поселення Величківка-1 (10–13 ст.), -2 (2 тис. до н. е.), -3 (2 тис. до н. е., 11–15 ст.), Величківка-Центр (7–3 ст. до н. е., 1–5 ст.) у с. Величківка, городище Замок (8–13 ст.) і посад (9–13 ст.), поселення Волосківці-1 (2–1 тис. до н. е.) у с. Волосківці, поселення Дворище (2 тис. до н. е., 1–2, 10–13 ст.), Провалля (ін. назви: Прірва, Селище; 3 ст. до н. е., 1, 3–5, 10–13 ст.) у с. Гориця, поселення Городище-1 (2 тис. до н. е.), -2 (3–5 ст.), -3 (12– серед. 13 ст.) у с. Городище, поселення Гребля-1 (місц. назва — Перше Травня; 2 тис. до н. е., 1–5, 11–13 ст.), -2 (2–3 ст.), За пнями (16–12 ст. до н. е.) у с. Греб­ля, поселення Гусавка-МТФ (3–2 тис. до н. е., 12–13 ст.), Гусавка-1 (1 тис. до н. е.), -2 (5–7 ст.), -3 (3–2 тис. до н. е., 1-а пол. 1 тис. н. е.) у с. Гусавка, курган Велика Могила у с. Данилівка 10–11 ст.), поселення Дібровка-1 (ін. назва — Лиса Гора; 4–2 тис. до н. е., 10–13 ст.), -2 (6–2 тис. до н. е., 11–13 ст.) у с. Дібровка, поселення Кар’єр у с-щі Домниця (16–12 ст. до н. е.), Чемаров городок (серед. 1 тис. до н. е.), городище (5–3 тис. до н. е., 1, 9–13 ст.) і посад (9–13 ст.), поселення Дягова-1 (2 тис. до н. е. — 1 тис. н. е.) у с. Дягова, група курганів-1, -2 (усі — 2–1 тис. до н. е.) у с. Загорівка, городище Городок (Замок; 1–5, 9–13 ст.) і посад (1–3 чв. 1 тис. н. е., 9–13 ст.), поселення Киселівка-Південь (1 тис. н. е.) у с. Киселівка, поселення Комарівка-1 у с. Комарівка (2 тис. до н. е., 3–7 ст.), поселення Куковичі-1 (2 тис. до н. е.), -2 (2 тис. до н. е., 3–5 ст.), -3 (2 тис. до н. е., 1-а пол. 1 тис. н. е., 12–13 ст.) у с. Куковичі, поселення Валок (2 тис. до н. е.), Махонькове (1 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.), Казенне (1–2, 10–12 ст.) у с. Ліски, городище (10–13 ст.) і посад (9–13 ст.), поселення Локнисте (5–2 тис. до н. е.), Локнисте-1 (3–2 тис. до н. е., 17–18 ст.), Красилівка-5 (3–5 ст.), -6 (1-а пол. 1 тис. н. е.), -7 (12–13 ст.) у с. Локнисте, поселення Кар’єр у с. Лугове (серед. 1 тис. н. е.), поселення Луки у с. Луки (3–2 тис. до н. е.), поселення Майське-1 у с. Майське (1–5 ст.), поселення Грудок у с. Максаки (5–3 тис. до н. е., 3–5 ст.), городище Бор (2 тис. до н. е., 6–7, 10–13 ст.), поселення Мис (11–13 ст.), Миколаївка-1 (2–1 тис. до н. е., 1-а пол. 1 тис. н. е.), -2 (4–2 тис. до н. е., серед. 1 тис. н. е.), -3 (3–1 тис. до н. е.), Кар’єр (5–3 тис. до н. е., 1 ст. до н. е. — 1 ст. н. е., 3–5 ст.), Круча (5–2 тис. до н. е.), Заплава-1 (3–5 ст.), -2 (3–2 тис. до н. е.), Миколаївка-Північна (2–1 тис. до н. е., серед. 1 тис. н. е.), Кривуша-1 (3 тис. до н. е. — 1 тис. н. е.), Чернече (5–3 тис. до н. е.) у с. Миколаївка, поселення Осьмаки (4–2 тис. до н. е., 1–5, 11–13 ст.), Осьмаки-1 (1 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.) у с. Осьмаки, поселення Прогрес-1 у с. Прогрес (1 тис. н. е.), поселення Баба (2 тис. до н. е., 3–5, 11–13 ст.), курган-1, -2, -3, Чаща, група курганів (усі — 2–1 тис. до н. е.) у с. Покровське, курган-1, -2 (обидва — 2–1 тис. до н. е.) у с. Синявка, городище Городок (1–5, 10–11 ст.) і посад (8–13 ст.) у с. Слобідка, курган у с. Степанівка (10–11 ст.), поселення Церковище (10–13 ст.), Стольне-Центр (1 тис. до н. е., 12–13 ст.), Стольне-2 (2–1 тис. до н. е., 1 тис. н. е.) у с. Стольне, поселення Ушня-1 (5–3 тис. до н. е., 3–5 ст.), -2 (6–3 ст. до н. е.) у с. Ушня. Встановлено погруддя Т. Шевченка у Мені та Макошиному, пам’ятний знак на честь його перебування 1847 у с. Бігач, значну кількість пам’ят. хрестів жертвам голодомору 1932–33 і політ. репресій, 67 пам’ятників, обелісків і пам’ят. знаків воїнам-землякам і воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — письменник 19 ст. Д. Мороз (с. Сахнівка); журналіст, письменник, Герой України І. Сподаренко (с. Стольне); фахівець у галузі механіки, академік НАНУ, Герой Соц. Праці В. Будник (с. Семенівка), фахівець у галузі механізації с. господарства, академік ВАСГНІЛ, Герой Соц. Праці І. Василенко (с. Феськівка), лікар-педіатр, академік НАНУ та НАМНУ О. Лук’янова (с. Блистова); біохімік М. Безсмертна (с. Степанівка), лікар-невропатолог П. Буштедт, лікар-педіатр М. Стрілець, вірусолог І. Щербатенко (усі — Макошине), лікар-терапевт А. Лепявко (с. Синявка), фахівці у галузі лісівництва М. Бурий (Березна), Д. Лавриненко (с. Локнисте), фахівець у галузі буд. конструкцій П. Вахненко (с. Величківка), радіоінженер Л. Лисиця (с. Волосківці), фахівець у галузі пром. сушіння Г. Філоненко (с. Синявка), історики О. Вербило (Макошине), М. Куц (с. Городище), політолог А. Колодій (с. Борківка), філософ О. Сичивиця, мовознавці М. Дем’я-ненко, М. Железняк (усі — Березна), Н. Іваницька (с. Городище), літературознавець, фольклорист О. Дей, літературознавець, перекладач, етнограф С. Савченко (обидва — с. Синявка), літературознавець, театрознавець, драматург І. Клейнер (Березна), літературознавець, перекладач, поет Г. Кочур (с. Феськівка); прозаїки, журналісти Г. Гайовий (с. Степанівка), І. Корбач (Березна), поет, перекладач О. Довгий (с. Городище), поет В. Трохліб (с. Данилівка), прозаїк М. Курдюк (с. Стольне), брати поет, етнолог Микола та прозаїк Михайло Ткачі (с. Сахнівка); мистецтвознавець, геолог С. Бушак (с. Феськівка), краєзнавець Д. Калібаба (с. Ушня), бібліограф М. Мацуєв (с. Блистова); живописець, дизайнер, художник-монументаліст, нар. художник України А. Гайдамака (с. Волосківці), живописець, художник театру П. Бредюк (с. Стольне), живописець М. Колесник (с. Подин), графік П. Мироненко (с. Са-хнівка); композитор, диригент, нар. арт. УРСР Г. Верьовка (є погруддя), співак, педагог Д. Березенець (обидва — Березна), подружжя співак, актор, режисер В. Грицай та актриса О. Вірина (с. Куковичі), композитор, фольк­лорист М. Полотай (с. Стольне); лірник А. Гребень (Березна), кобзар, майстер з виготовлення муз. інструментів О. Корнієвський (с. Данилівка), бандурист, кобзар Т. Пархоменко (с. Волосківці), кобзарі Д. Симоненко (с. Стольне), П. Ткаченко-Галашко (с. Синявка), бандуристка Є. Леміш; громад.-політ. діяч Я. Імшенецький (обидва — с. Баба, нині с. Покровське), рад. політ. діяч І. Товстуха (Березна); борець Т. Корінь (с. Блистова); військовик Ю. Максюта (с. Синявка), Герої Рад. Союзу П. Лишафай (Березна), І. Осипенко (с. Максаки), І. Сапоненко (с. Гусавка), повний кавалер ордена Слави А. Єрмоленко (с. Феськівка).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю