Менський район

Визначення і загальна характеристика

МЕ́НСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у центральній частині Чернігівської області. Межує на Пн. Зх. з Черніг., на Пн. — з Городнян., Снов. (1935–2016 — Щорс.) та Корюків., на Сх. і Пд. Сх. — з Сосниц., на Пд. — з Борзнян., на Пд. Зх. і Зх. — з Куликів. р-нами Черніг. обл. Утвор. 1923. У 1923–25 — у складі Черніг. губ.; 1923–25 — Снов., 1925–30 — Конотоп. округ; від 1932 — Черніг. обл. 1923–24 існував Синяв., 1935–60 — Березнян. р-ни. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від вересня 1941 до червня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Діяли партизан. загони ім. І. Богуна (кер. Є. Бочаров) та ім. Б. Хмельницького (кер. І. Гронь) зі зʼ­єд­на­н­ням М. Попудренка та Менська, Макошин., Городищен. і Синяв. під­піл. антифашист. групи. Нацисти спалили 503 двори та роз­стріляли 887 осіб. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 11,5 тис. осіб, з них 9195 осіб загинули. 2016 с. Жовтневе пере­йменовано на Покровське, с. Ленінівка — на Сахнівка, с. Червоні Гори (Ленінів. сільс. ради) — на Святі Гори, с. Памʼять Леніна — на Загорівка, с. Червоний Маяк (обидва — Куковиц. сільс. ради) — на с. Овчарівка, с-ще Чапаєвка — на Садове, с. Червоні Партизани (Чапаєв. сільс. ради) — на Нові Броди, с. Червоні Луки (Лісків. сільс. ради) — на Луки. Площа 1376,5 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 45 592 особи (складає 86,2 % до 1989); станом на 1 січня 2017 — 35 921 особа; пере­важно українці. У р-ні — м. Мена, смт Березна, Макошине та 53 сільс. насел. пункти (див. також Локнисте, Миколаївка, Синявка, Стольне, Феськівка). Лежить на Придні­провській низовині, у межах Чернігівського Поліс­ся. Пн.-сх. частина М. р. — низовин­на пологохвиляста зандрова, пд.-зх. — плоска алювіал. рівнина. Корисні копалини: пісок, глина, торф. Є джерела мінерал. вод. Виробляють мінерал. воду «Остреченська» для реалізації пере­важно у Черніг. обл. Протікає Десна (більша частина тер. Менщини знаходиться на її прав­обереж­жі; бас. Дні­пра) з притоками Мена, Доч і Дягова. Заплавні озера: Авдієве, Крючок (обидва — побл. с. Максаки), Бихове (побл. с. Остапівка), Каморет (побл. с. Блистова). Ґрунти: дерново-підзолисті, опідзолені чорноземні та темно-сірі, сірі та ясно-сірі лісові. У лісах (бл. 10 тис. га) ростуть сосни, дуби, липи, берези, вільхи, клени, тополі. Обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — Каморетський заказник (заг.-зоол.), Менський зоологічний парк; місц. — заказники Бігацький ліс (345 га, Березнян. лісництво, ліс.), Блистовське (400 га), Конохове (54 га; обидва — с. Бли-стова), Киселівський (162 га, села Киселівка, Величківка), Круча (117 га, Макошине), Плави (294 га, с. Климентівка), Штани (363 га, села Волосківці, Городище; усі — гідрол.), Горицький (796 га, Березнян. лісництво), Макошинський (1533 га; обидва — ландшафтні), Домницький (17,1 га), Малієве (608 га), Церківка (288 га; усі — ботан.), заповід­ні ур­очища Голеньове (102 га), Стольненське (1072,6 га; усі — Березнян. лісництво), Макошине (126 га), Чамарове (572,6 га, с. Дягова), памʼятки природи Багатовіковий дуб (с. Величківка), Бурімка (5 га, с. Слобідка), Дуб березнянський-1 (Березнян. лісництво), Лош (5 га, с. Максаки), Стольненські дуби, Стольненські клени-явори (обидві — с. Стольне; усі — ботан.), оз. Гайтан (5 га, Макошине), оз. Тихе (6 га, с. Максаки; обидві — гідрол.), Топильне (10 га, Макошине, зоол.), памʼятка садово-парк. мистецтва Стольнен. парк. Гол. пром. під­приємства роз­таш. у райцентрі та Березній. Пл. с.-г. угідь 103 тис. га, з них 66,9 тис. га орних земель. Провід­ні с.-г. під­приємства: ім. Т. Шевченка (Макошине), «Надія-Агро» (с. Волосківці), «Нива» (с. Данилівка), «Агроресурс-2006» (с. Киселівка), «Куковицький» (с. Куковичі), «Миколаївський» (с. Миколаївка), «Зернятко» (с. Покровське), «Праця-Стольне» (с. Стольне), «Успіх-Мена» (с. Феськівка); фермер. господарства: «В. О. Ковбаси», «Погребний» (обидва — с. Городище), «Бутенкове» (с. Дягова), «Дубовик» (с. Садове). Роз­винуті рослин­ництво зерн. (вирощують пшеницю, жито, ячмінь, гречку) і картопляр. та тварин­ництво мʼясо-молоч. (скотарство, свинарство) напрямів. У рад. період у Березній і с. Миколаївка діяли птахофабрики. Проходять автошляхи Київ–Мос­ква (між­нар.), Чернігів–Новгород-Сіверський, Чернігів–Семенівка, Чернігів–Березна–Снов. Залізничні станції: Мена, Макошине. У М. р. — 24 заг.-осв. школи, Березнян. багато­профіл. навч.-реабілітац. центр, 20 дитсадків; Менський крає­знавчий музей ім. В. Покотила, Березнянський історико-крає­знавчий музей ім. Г. Верьовки, Стольнен. краєзн. музей, рай., 2 селищ. і 15 сільс. Будинків культури, 2 Центри культури та до­зві­л­ля молоді, 13 клубів, 36 б-к, Менська муз. школа, Березнян. школа мистецтв; центр. рай. лікарня, 7 лікар. амбулаторій, 28 фельд­шер.-акушер. і фельдшер. пунктів. Виходить рай. г. «Наше слово». За межами Менщини здобули популярність Березнян. і Макошин. («Поліс­ся») хори (обидва — нар.), Макошин. цирк. колектив «Юність», Киселів. духовий оркестр і Куковиц. ансамбль нар. танцю «Калинонька» (усі — зразкові). Діє низка реліг. громад, зокрема УПЦ МП (27), УПЦ КП, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів. Памʼятки архітектури: нац. значе­н­ня — Успен. церква у с. Волосківці (1765), Микол. церква у с. Городище (1763), Покров. церква у с. Дягова (1896), Покров. церква у с. Синявка (1760-і рр.; усі — деревʼяні), Троїц. церква у с. Бігач (1839), Андріїв. церква у с. Стольне (1782); місц. — Троїц. церква у с. Степанівка (деревʼяна, 1763), собор Різдва Богородиці, трапезна церква Параскеви Пʼятниці та дзвіниця (1800–06) Домницького Різдва Богородиці чоловічого монастиря УПЦ МП, напів­зруйнов. дзвіниця, будинок ігумені (1850-і рр.) колиш. Максаківського Свято-Троїцького монастиря, Петропавлів. церква у с. Максаки (1876). У 1930-х рр. зруйновано ви­значну памʼятку архітектури Вознесен. церкву в Березній (1759), що від­значалася також багато­ярус. різьбленим іконостасом, який науковці зараховують до найвидатніших памʼяток доби бароко. Збереглися залишки маєтку князів Без­бородьків у с. Стольне. Памʼятки археології нац. значе­н­ня: давньорус. городище у с. Стольне та городище Городок у с. Феськівка (епоха бронзи, ран­ній заліз. вік, давньорус. період). Досліджені городище Замчище і посад літопис. м. Березий (вперше згадується під 1152; виявлено артефакти 11–13 і 16–18 ст.), поселе­н­ня Березна-1, -2 (обидва — 11–13 ст.), Мис (3–5 ст.), Красилівка-1 (1-а пол. 1 тис. н. е.), -2, -3, -4 (усі — 11–13 ст.) у Березній, городище (вперше згадується під 1153; 10–13 ст.), посад (5–2 тис. до н. е., 3–5, 11–13 ст.) і поділ (11–13 ст.) літопис. м. Хоробор, курган. могильник (10–11 ст.), поселе­н­ня Макошине (2 тис. до н. е., 3–5 ст.), Макошине-4 (2–1 тис. до н. е.), -5 (2–1 тис. до н. е.), Макошине-Захід (11–13 ст.) у Макошиному, поселе­н­ня Бірківка-1 у с. Бірківка (2 тис. до н. е.), городище та посад літопис. м. Блестовит (уперше згадується під 1151; 10–13 ст.), поселе­н­ня Гора (2 тис. до н. е., 1-а пол. 1 тис. н. е., 12–13 ст.), Дубовиця (2 тис. до н. е., 3–5 і 12–13 ст.), Чистик (2 тис. до н. е., 3–5 ст.) у с. Блистова, поселе­н­ня Величківка-1 (10–13 ст.), -2 (2 тис. до н. е.), -3 (2 тис. до н. е., 11–15 ст.), Величківка-Центр (7–3 ст. до н. е., 1–5 ст.) у с. Величківка, городище Замок (8–13 ст.) і посад (9–13 ст.), поселе­н­ня Волосківці-1 (2–1 тис. до н. е.) у с. Волосківці, поселе­н­ня Дворище (2 тис. до н. е., 1–2, 10–13 ст.), Прова­л­ля (ін. назви: Прірва, Селище; 3 ст. до н. е., 1, 3–5, 10–13 ст.) у с. Гориця, поселе­н­ня Городище-1 (2 тис. до н. е.), -2 (3–5 ст.), -3 (12– серед. 13 ст.) у с. Городище, поселе­н­ня Гребля-1 (місц. назва — Перше Травня; 2 тис. до н. е., 1–5, 11–13 ст.), -2 (2–3 ст.), За пнями (16–12 ст. до н. е.) у с. Греб­ля, поселе­н­ня Гусавка-МТФ (3–2 тис. до н. е., 12–13 ст.), Гусавка-1 (1 тис. до н. е.), -2 (5–7 ст.), -3 (3–2 тис. до н. е., 1-а пол. 1 тис. н. е.) у с. Гусавка, курган Велика Могила у с. Данилівка 10–11 ст.), поселе­н­ня Дібровка-1 (ін. назва — Лиса Гора; 4–2 тис. до н. е., 10–13 ст.), -2 (6–2 тис. до н. е., 11–13 ст.) у с. Дібровка, поселе­н­ня Карʼєр у с-щі Домниця (16–12 ст. до н. е.), Чемаров городок (серед. 1 тис. до н. е.), городище (5–3 тис. до н. е., 1, 9–13 ст.) і посад (9–13 ст.), поселе­н­ня Дягова-1 (2 тис. до н. е. — 1 тис. н. е.) у с. Дягова, група курганів-1, -2 (усі — 2–1 тис. до н. е.) у с. Загорівка, городище Городок (Замок; 1–5, 9–13 ст.) і посад (1–3 чв. 1 тис. н. е., 9–13 ст.), поселе­н­ня Киселівка-Пів­день (1 тис. н. е.) у с. Киселівка, поселе­н­ня Комарівка-1 у с. Комарівка (2 тис. до н. е., 3–7 ст.), поселе­н­ня Куковичі-1 (2 тис. до н. е.), -2 (2 тис. до н. е., 3–5 ст.), -3 (2 тис. до н. е., 1-а пол. 1 тис. н. е., 12–13 ст.) у с. Куковичі, поселе­н­ня Валок (2 тис. до н. е.), Махонькове (1 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.), Казен­не (1–2, 10–12 ст.) у с. Ліски, городище (10–13 ст.) і посад (9–13 ст.), поселе­н­ня Локнисте (5–2 тис. до н. е.), Локнисте-1 (3–2 тис. до н. е., 17–18 ст.), Красилівка-5 (3–5 ст.), -6 (1-а пол. 1 тис. н. е.), -7 (12–13 ст.) у с. Локнисте, поселе­н­ня Карʼєр у с. Лугове (серед. 1 тис. н. е.), поселе­н­ня Луки у с. Луки (3–2 тис. до н. е.), поселе­н­ня Майське-1 у с. Майське (1–5 ст.), поселе­н­ня Грудок у с. Максаки (5–3 тис. до н. е., 3–5 ст.), городище Бор (2 тис. до н. е., 6–7, 10–13 ст.), поселе­н­ня Мис (11–13 ст.), Миколаївка-1 (2–1 тис. до н. е., 1-а пол. 1 тис. н. е.), -2 (4–2 тис. до н. е., серед. 1 тис. н. е.), -3 (3–1 тис. до н. е.), Карʼєр (5–3 тис. до н. е., 1 ст. до н. е. — 1 ст. н. е., 3–5 ст.), Круча (5–2 тис. до н. е.), Заплава-1 (3–5 ст.), -2 (3–2 тис. до н. е.), Миколаївка-Пів­нічна (2–1 тис. до н. е., серед. 1 тис. н. е.), Кривуша-1 (3 тис. до н. е. — 1 тис. н. е.), Чернече (5–3 тис. до н. е.) у с. Миколаївка, поселе­н­ня Осьмаки (4–2 тис. до н. е., 1–5, 11–13 ст.), Осьмаки-1 (1 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.) у с. Осьмаки, поселе­н­ня Про­грес-1 у с. Про­грес (1 тис. н. е.), поселе­н­ня Баба (2 тис. до н. е., 3–5, 11–13 ст.), курган-1, -2, -3, Чаща, група курганів (усі — 2–1 тис. до н. е.) у с. Покровське, курган-1, -2 (обидва — 2–1 тис. до н. е.) у с. Синявка, городище Городок (1–5, 10–11 ст.) і посад (8–13 ст.) у с. Слобідка, курган у с. Степанівка (10–11 ст.), поселе­н­ня Церковище (10–13 ст.), Стольне-Центр (1 тис. до н. е., 12–13 ст.), Стольне-2 (2–1 тис. до н. е., 1 тис. н. е.) у с. Стольне, поселе­н­ня Ушня-1 (5–3 тис. до н. е., 3–5 ст.), -2 (6–3 ст. до н. е.) у с. Ушня. Встановлено погру­д­дя Т. Шевченка у Мені та Макошиному, памʼятний знак на честь його пере­бува­н­ня 1847 у с. Бігач, значну кількість памʼят. хрестів жертвам голодомору 1932–33 і політ. ре­пресій, 67 памʼятників, обелісків і памʼят. знаків воїнам-землякам і воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — письмен­ник 19 ст. Д. Мороз (с. Сахнівка); журналіст, письмен­ник, Герой України І. Сподаренко (с. Стольне); фахівець у галузі механіки, академік НАНУ, Герой Соц. Праці В. Будник (с. Семенівка), фахівець у галузі механізації с. господарства, академік ВАСГНІЛ, Герой Соц. Праці І. Василенко (с. Феськівка), лікар-педіатр, академік НАНУ та НАМНУ О. Лукʼянова (с. Блистова); біо­хімік М. Без­смертна (с. Степанівка), лікар-невропатолог П. Буштедт, лікар-педіатр М. Стрілець, вірусолог І. Щербатенко (усі — Макошине), лікар-терапевт А. Лепявко (с. Синявка), фахівці у галузі лісівництва М. Бурий (Березна), Д. Лавриненко (с. Локнисте), фахівець у галузі буд. кон­струкцій П. Вахненко (с. Величківка), радіоінженер Л. Лисиця (с. Волосківці), фахівець у галузі пром. суші­н­ня Г. Філоненко (с. Синявка), історики О. Вербило (Макошине), М. Куц (с. Городище), політолог А. Колодій (с. Борківка), філософ О. Сичивиця, мово­знавці М. Демʼя-ненко, М. Железняк (усі — Березна), Н. Іваницька (с. Городище), літературо­знавець, фольклорист О. Дей, літературо­знавець, пере­кладач, етно­граф С. Савченко (обидва — с. Синявка), літературо­знавець, театро­знавець, драматург І. Клейнер (Березна), літературо­знавець, пере­кладач, поет Г. Кочур (с. Феськівка); прозаїки, журналісти Г. Га­йовий (с. Степанівка), І. Корбач (Березна), поет, пере­кладач О. Довгий (с. Городище), поет В. Трохліб (с. Данилівка), прозаїк М. Курдюк (с. Стольне), брати поет, етнолог Микола та прозаїк Михайло Ткачі (с. Сахнівка); мистецтво­знавець, геолог С. Бушак (с. Феськівка), крає­знавець Д. Калібаба (с. Ушня), бібліо­граф М. Мацуєв (с. Блистова); живописець, дизайнер, художник-монументаліст, нар. художник України А. Гайдамака (с. Волосківці), живописець, художник театру П. Бредюк (с. Стольне), живописець М. Колесник (с. Подин), графік П. Мироненко (с. Са-хнівка); композитор, диригент, нар. арт. УРСР Г. Верьовка (є погру­д­дя), спів­ак, педагог Д. Березенець (обидва — Березна), по­друж­жя спів­ак, актор, режисер В. Грицай та актриса О. Вірина (с. Куковичі), композитор, фольк­лорист М. Полотай (с. Стольне); лірник А. Гребень (Березна), кобзар, майстер з виготовле­н­ня муз. інструментів О. Корнієвський (с. Данилівка), бандурист, кобзар Т. Пархоменко (с. Волосківці), кобзарі Д. Симоненко (с. Стольне), П. Ткаченко-Галашко (с. Синявка), бандуристка Є. Леміш; громад.-політ. діяч Я. Імшенецький (обидва — с. Баба, нині с. Покровське), рад. політ. діяч І. Товстуха (Березна); борець Т. Корінь (с. Блистова); військовик Ю. Максюта (с. Синявка), Герої Рад. Союзу П. Лишафай (Березна), І. Осипенко (с. Максаки), І. Сапоненко (с. Гусавка), повний кавалер ордена Слави А. Єрмоленко (с. Феськівка).

Літ.: Гумилевский Ф. Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Кн. 4. Чг., 1874; Покотило В. Ф. Про походже­н­ня деяких назв у нашому ра­йоні / Волосківці, Бірківка, Гуринівка // Колгоспна правда. 1960, 14 січ.; Його ж. Дорогами рідного краю // Памʼятни-ки України. 1971, 3 трав.; Його ж. Археологічні памʼятки Менщини // Колгоспна правда. 1971, 14 жовт.; Його ж. Памʼятники природи Менщини. Про ур­очище Остреч, Бурімку, озеро Тихе, ур­очище Камарет // Там само. 1973, 14 черв.; Його ж. Джерела історії. Люби і знай свій рідний край // Там само. 1983, 19 берез.; Його ж. Народні промисли Менщини. Історія та про­блеми сучасності // Там само. 1988, 30 серп.; Покотило В. Ф., Сироткіна Г. Ф. Шляхами історії // Там само. 1989, 4 лип.; Полетун Н. Колективізація на Менщині // Сіверян. літопис. 1996. № 2–3; Калібаба Д. П., Соляник В. C. Наша рідна Менщина. Мена, 2003; На ґрунті голоду мають місце зʼї­да­н­ня котів і собак // Наше слово. 2003, 1 листоп.; Павленко О., Павленко С. Дягова: від минулого до сьогоде­н­ня. Чг., 2010; Село Дягова в матеріалах «Генерального опису Лів­обережної України 1765–1769 рр.». Чг., 2013.

Д. П. Калібаба, В. О. Крутий, В. С. Соляник

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю