Малозьомов Іван Іванович

МАЛОЗЬО́МОВ Іван Іванович (26. 09(08. 10). 1899, с. Луговець, нині Брян. обл., РФ — 19. 11. 1954, Київ) — архітектор. Батько О. Малозьомової. Учасник 2-ї світової вій­ни. Голова оргкомітету зі створе­н­ня СА УРСР (1932, 1934–36 — за­ступник голови СА). Закін. Київський художній ін­ститут (1927; викл. П. Альошин, О. Вербицький, В. Касіян, Ф. Кричевський). Працював у Харкові: 1928–36 — викладач ін­ституту комунал. господарства та худож. ін­ституту, за сумісництвом 1929–36 — в ін­ституті «Ді­промісто»; 1936–41 — гол. арх. Ленін­града (нині С.-Пе­тербург); 1943–45 — керівник майстерні ін­ституту «Лен­проект»; у Києві: 1945–54 — за­ступник нач. Упр. у справах архітектури при РМ УРСР, за сумісництвом — викладач худож. ін­ституту. Брав участь у проектуван­ні Київ. кінофабрики (1926–27). Автор проектів будинку Клубу будівельників (1927), інтерʼєрів будинку Держ­прому (1927–28), житл. масиву «Промінь» (1928), будинку «Техвидав» на вул. Сумська (1929), житл. будинку на вул. Ч. Дарвіна (1930), ф-ки фотоплівк. апаратури (1931, спів­­авт.) у Харкові; набережної р. Кура в Тбілісі (1934), кінотеатру «Зірка» на вул. М. Кривоноса, № 27 у Києві (1953–54, нині клуб «Зоряний Носоріг»). Керував створе­н­ням проектів ген. планува­н­ня Запоріж­жя (1930–32, 1949), Тбілісі (1934), Маріуполя (нині Донец. обл., 1935), Кривого Рога (Дні­проп. обл., 1936), Калініна (нині Твер, РФ, 1937), Єревана (1938), Якутська (1939), Петрозаводська (1940; обидва — РФ), Києва (1946–47, із пер­спективою на 15–20 р.). Наукові дослідже­н­ня: пита­н­ня роз­витку архітектури і містобудува­н­ня.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю