Кисельов Олександр Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кисельов Олександр Олександрович

КИСЕЛЬО́В Олександр Олександрович (Киселёв Александр Александрович; 06. 06. 1838, фортеця Свеаборґ, нині у складі Гельсинкі – 20. 01. 1911, С.-Петербург) – російський живописець. Дійс. чл. АМ (1899). Навч. у С.-Петербурзі на юрид. ф-ті Ун-ту (1858–61), в АМ (1862–63; мала і велика срібні медалі; викл. С. Воробйов). Від 1864 мешкав у Харкові, де працював у Держ. банку, від 1871 – секр. земел. банку; вів уроки малювання, вивчав іконопис. Від 1873 – у Москві. Від 1875 брав участь у худож. виставках. Чл. Моск. спільноти любителів мист-в, Т-ва пересув. худож. виставок (від 1876). У 1877–81 – викл. малювання 2-ї жін. г-зії. Від 1893 – у С.-Петербурзі: від 1897 – проф., кер. пейзаж. майстерні АМ; водночас зав. худож. відділу ж. «Артист». 1899, 1902 жив у м. Туапсе (нині Краснодар. край, РФ; відкрито Будинок-музей К.). Від 1906 – співзасн. Пн. гуртка любителів витонч. мист-в у Вологді (Росія). Публікував статті, присвяч. мист-ву кін. 19 cт. Пейзажі К. відображають красу природи, виконані у реаліст. манері. Для творчості К. властивий широкий настроєвий діапазон зображення: від тихих куточків природи до панорам. видів ек-зотич. натури (Крим, Кавказ, Німеччина, Франція, Італія). Окремі полотна зберігаються у ДТГ (Москва), Іркут., Кисловод. ХМ, Краснояр. худож. галереї (усі – РФ).

Тв.: «Околиці Харкова» (1875), «Українська хата» (1883), «З гори» (1886), «Під Казбеком», «Сурамський перевал», «Забутий млин» (усі – 1891), «На великій ріці» (1894), «На засніжених вершинах» (1896), «Байдарська долина» (1902).

Т. І. Березюк

Стаття оновлена: 2013