Кисельов Олександр Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кисельов Олександр Павлович

КИСЕЛЬО́В Олександр Павлович (03. 03. 1926, м. Ромни, нині Сум. обл. – 08. 01. 1989, Київ) – живописець. Батько Ю. Кисельова. Чл. СХУ (1957). Закін. Київ. худож. ін-т (1955; викл. М. Іванов, О. Шовкуненко). Працював у ньому 1983–87 викл. каф. живопису. Учасник міських, обл., всеукр., зарубіж. мист. виставок від 1957. Персон. – у Хмельницькому (1965). Осн. галузь – станк. живопис. У реаліст. стилі створював портрети, пейзажі, жанр. полотна. Окремі роботи зберігаються у Донец., Хмельн., Запоріз., Рівнен., Харків. ХМ, Вінн. і Житомир. краєзн. музеях.

Тв.: «Дружина» (1955), «Жіночий портрет», «Місячно-зоряно», «Ю. Горбанчук» (усі – 1960), «Квіти» (1961), «На засланні» (1963), «Кармалюк» (1964), «Замерзла річка» (1965), «Землянка», «Автопортрет» (обидва – 1967), «Біля річки» (1970-і рр.), «Хірурги» (1972), «О. Шовкуненко» (1973); серія «Натюрморти» (1980–89); діорами – «Визволення Кам’янця-Подільського» (1974–75), «Визволення Новоушиці» (1977; обидві – Хмельн. обл.).

В. П. Бистряков

Стаття оновлена: 2013