Масик Володимир Ілліч
Визначення і загальна характеристика
МА́СИК Володимир Ілліч (25. 05(07. 06). 1917, м. Катеринослав, нині Дніпро — 12. 09. 1996, Київ) — живописець, графік. Батько О. Масика. Заслужений художник України (1977). Член СХУ (1956). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. худож. технікум (1939; викл. В. Коренєв, М. Панін), Київ. худож. інститут (1950; викл. Г. Меліхов, К. Трохименко, М. Шаронов). Працював у Києві: 1950–53 — директор і викл. худож.-пром. училища; від 1965 співпрацював із видавництвами «Радянський письменник», «Дніпро». Учасник всеукраїнських, всесоюзних, зарубіжних художніх виставок від 1944. Персон. — у Конотопі (Сум. обл., 1944), Києві (1963, 1973, 1983, 1990). Основні галузі — живопис, станковий і книжковий графіка. Головні теми — людська праця та краса, героїзм і сила духу. Автор живописних, пастельних і темперних пейзажів Київщини, Криму, Карпат, країн Балтії та Кавказу в імпресіоністичній манері, тематичних полотен, естампів у техніках ліногравюри, дереворита, офорта, акватинти. Деякі роботи зберігаються у Нац. музеї Т. Шевченка (Київ), ДТГ (Москва).
Тв.: живопис — «У ливарному цеху» (1934), «Нагорода переможцям» (1950), «Вечірня пісня» (1957), «Новий будинок у Косові», «Чавун іде» (обидва — 1960), «Вечір у Карпатах» (1962), «Літній пейзаж» (1964), «Рідна земля» (1970), «Осінь. У яру» (1982), «Біля річки Снов», «Перший сніг» (обидва — 1993); серії — «За мотивами поезій “Кобзаря” Т. Шевченка» (1961–64), «Шевченківськими місцями» (1963), «Гуцульщина» (1963–71); живописне панно «Вид на Києво-Печерський монастир початку 13 ст.», діорама «Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври у комплексі оборонних споруд Печерської фортеці 18 ст.» (обидва — Києво-Печер. істор.-культур. заповідник, 1975, разом із сином); графічні серії — «Зруйнований Київ» (1944), «Металурги» (1958–71), «Цього не можна забути» (1958–77), «Трудівники колгоспних ланів» (1962–63).
Літ.: Виставка творів Володимира Масика: Живопис, графіка. К., 1963; Голованенко Є. Художник з Конотопа // Вперед. 1990, 15 берез.; Володимир Масик. Живопис. Графіка: Альбом. К., 1990; Борошнєв В. Співець рідного краю // Конотоп. край. 1992, 17 черв.
П. В. Нестеренко
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «У ливарному цеху» (1934), «Нагорода переможцям» (1950), «Вечірня пісня» (1957), «Новий будинок у Косові», «Чавун іде» (обидва — 1960), «Вечір у Карпатах» (1962), «Літній пейзаж» (1964), «Рідна земля» (1970), «Осінь. У яру» (1982), «Біля річки Снов», «Перший сніг» (обидва — 1993); серії — «За мотивами поезій “Кобзаря” Т. Шевченка» (1961–64), «Шевченківськими місцями» (1963), «Гуцульщина» (1963–71); живописне панно «Вид на Києво-Печерський монастир початку 13 ст.», діорама «Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври у комплексі оборонних споруд Печерської фортеці 18 ст.» (обидва — Києво-Печер. істор.-культур. заповідник, 1975, разом із сином); графічні серії — «Зруйнований Київ» (1944), «Металурги» (1958–71), «Цього не можна забути» (1958–77), «Трудівники колгоспних ланів» (1962–63).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
