Малі Загайці | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Малі Загайці


Малі Загайці

МАЛІ́ ЗАГА́ЙЦІ – село Шумського району Тернопільської області. Підпорядк. Великозагайців. сільс. раді. Знаходиться на малій р. Вілійка (бас. Горині та Дніпра), за 100 км від обл. центру, за 17 км від райцентру та за 25 км від залізнич. ст. Ланівці. Пл. 2,24 км2. За переписом насел. 2001, проживали 279, станом на 2016 – 216 осіб; переважно українці. Виявлено артефакти пізнього палео­літу. М. З. відомі від 1625, коли закладено Загаєцький святого Іоана Милостивого монастир (нині УПЦ МП; церк. споруди є пам’ятками арх-ри нац. значення). Його фундаторка – православна поміщиця І. Ярмолинська. На думку дослідників, тут також був замок. Донині збереглися назви сільс. урочищ Хмелище, Поповецький став, Сидорівка (Замчище), Ступний став. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. У серед. 17 ст. відбувся бій між козац. і татар. загонами. Після Люблін. унії 1569 навколишні землі знаходилися в складі Польщі, після 2-го поділу якої у 1793 відійшли до Рос. імперії. Згодом – село Кременец. пов. Волин. губ. У 1-й пол. 19 ст. у монастирі діяли духовне уч-ще та церк.-при­­ход. школа. 1920–39 – у складі Польщі, від 1939 – УРСР. 1940–63 та від 1966 – село Шумського, 1963–66 – Кременец. р-нів. Від липня 1941 до березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Нині у М. З. – фельдшер.-акушер. пункт. Розвідано запаси крейди.

Літ.: Петровський О., Мрига В. Куль­­турна спадщина України: Загаєцький святого Іоанна Милостивого чоловічий монастир. Т., 2005.

Статтю оновлено: 2018