МАЛЛЕ́Т (Mallet) — місто на пів­дні штату Парана, одне з найдавніших українських поселень у Бразилії. Знаходиться за 230 км від Куритиби. За пере­писом населе­н­ня 2014, проживали 13 533 особи, з них українців — 38 % (нащадки 3950-ти вихідців з Галичини, які приїхали на­прикінці 19 — на початку 20 ст. — 1891, 1892, 1896 та пере­важно після 1903, коли закінчено спорудже­н­ня залізниці до шт. Ріо Ґранде-до-Сул із зупинкою в М. До М. належать колишні колонії Ріо Кларо, Палміра, Аґуа Бранка й Ефрозіна. Здавна мал­летські українці за­ймаються тварин­ництвом і хліборобством. Вирощують квасолю, сою, рис, пшеницю, тютюн, від­недавна на екс­порт — ківі. Вони побудували свої церкви, школи, заснували товариства. 1922 тут побував митрополит Андрей Шептицький. У 1930-х роках уряд заборонив ужива­н­ня інших мов окрім португал., всі українські установи тоді ліквідували, книжки з бібліотек були роз­дані по родинах для зберіга­н­ня та для домашнього на­вча­н­ня дітей української мови. 1946 після зміни влади діяльність українських громад, шкіл і бібліотек знову від­новлено. До 1950 адміністрацією керували бразилійці, від­тоді до неї входило й багато українців. 1965–66 у Малій єпархіальній семінарії в М. на­вчався та пізніше був її ректором і священиком парафії Пресолодкого Серця Ісусового апостольський візитатор для українців візантійського обряду в Уруґваї, Параґваї, Чилі та Венесуелі Д. Козлинський. Нині при місцев­вій греко-католицькій громаді функціонує фольклорний ансамбль. Низка мал­летських українців здобула вищу освіту в університетах Бразилії та інших країн. У М. народився бразилійський художник українського походже­н­ня, піонер модерного мистецтва М. Бакун, якого називають В. ван Ґоґом Парани.