Маломиколаївка | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Маломиколаївка


Маломиколаївка

МАЛОМИКОЛА́ЇВКА – селище міського типу Антрацитівського району Луганської області. Маломикол. селищ. раді підпорядк. села Єлизаветівка та Західне. Знаходиться на р. Вільхівка (притока Лугані, бас. Сіверського Дінця), на якій створ. Єлизаветин. водосховище, за 38 км від райцентру та за 10 км від залізнич. ст. Штерівка. Пл. 4,5 км2. За переписом насел. 2001, проживали 2035 осіб (складає 78,3 % до 1989); станом на 2013 – 1719 осіб; переважно росіяни (56 %) та українці (41 %). Через М. проходить автошлях Луганськ–Ростов-на-Дону. На Пн. від М. досліджено поховання епохи бронзи. Засн. на поч. 18 ст. За нар. переказами, назва походить від імені молодшого сина серб. полковника Штерича. Першими поселенцями були вихідці з Чернігівщини, Могильовщини та Литви. У 19 – на поч. 20 ст. – село Слов’яносерб. р-ну Катерино­слав. губ. Наприкінці 19 ст. працювали вугіл. шахта і чавуноливар. з-д. Під час воєн. дій наприкінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася. Від 1932 – у складі Донец., від 1938 – Ворошиловгр. (1958–70 та від 1991 – Луган.) обл. Жит. зазнали сталін. репресій. Від червня 1942 до лютого 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Від 1964 – смт. У рад. період споруджено велику птахофабрику. Від 2014 – під конт­ролем сепаратистів т. зв. Луган. нар. респ. Встановлено пам’ят­­ник воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни. Серед видат. уродженців – політеконом, правознавець В. Катков, учасник рад.-фін. війни, Герой Рад. Союзу І. Сиволап.

Статтю оновлено: 2018