Маломиколаївка

Визначення і загальна характеристика

МАЛОМИКОЛА́ЇВКА — селище міського типу Антрацитівського ра­йону Луганської області. Маломикол. селищ. раді під­порядк. села Єлизаветівка та Західне. Знаходиться на р. Вільхівка (притока Лугані, бас. Сіверського Дінця), на якій створ. Єлизаветин. водо­сховище, за 38 км від райцентру та за 10 км від залізнич. ст. Штерівка. Площа 4,5 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 2035 осіб (складає 78,3 % до 1989); станом на 2013 — 1719 осіб; пере­важно росіяни (56 %) та українці (41 %). Через М. проходить автошлях Луганськ–Ростов-на-Дону. На Пн. від М. досліджено похова­н­ня епохи бронзи. Засн. на поч. 18 ст. За нар. пере­казами, назва походить від імені молодшого сина серб. полковника Штерича. Першими поселенцями були вихідці з Чернігівщини, Могильовщини та Литви. У 19 — на поч. 20 ст. — село Словʼяносерб. р-ну Катерино­слав. губ. На­прикінці 19 ст. працювали вугіл. шахта і чавуноливар. завод. Під час воєн. дій на­прикінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася. Від 1932 — у складі Донец., від 1938 — Ворошиловгр. (1958–70 та від 1991 — Луган.) обл. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від червня 1942 до лютого 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Від 1964 — смт. У рад. період споруджено велику птахофабрику. Від 2014 — під конт­ролем сепаратистів т. зв. Луган. нар. респ. Встановлено памʼят­­ник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — політ­економ, право­знавець В. Катков, учасник рад.-фін. війни, Герой Радянського Союзу І. Сиволап.

А. В. Бадер

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю