МАЛОПЕРЕЩЕ́ПИНСЬКИЙ СКАРБ — комплекс предметів. Датований 5–7 ст. Виявлений 29 травня (11 червня) 1912 дітьми-пастухами на березі р. Ворскла побл. с. Мала Пере­щепина (нині Новосанжар. р-ну Полтав. обл.), роз­копаний місц. жителями. Згодом місце знахідки обстежили І. Зарецький, М. Макаренко. Практично всю колекцію комплексу викупив Ермітаж (С.-Пе­тербург), де вона й зберігається донині. Лише кілька предметів з колекції Б. Ханенка та В. Щербаківсь­кого залишилися в Україні й знаходяться у зі­бра­н­нях Полтав. краєзн. музею і Музею істор. коштовностей України (Київ). Заг. кількість од. зберіга­н­ня — понад 770, вага речей з дорогоцін. металів — бл. 25 кг золотих і 50 кг срібних. До складу М. с. входять набори коштов. золотого та сріб. посуду візант., перського та тюрко-согдій. походже­н­ня (тарелі, келихи, чаші, амфора). Серед них особливо вирізняються золоті сасанід. глек і чаша, виготовлені для двору перських правителів, а також срібна таріль 5 ст. із написом про її приналежність єпис­копу Патерну з візант. м. Томі. Також у комплексі присутні золоті особисті прикраси (браслети, гривни, сережка, персні), прикраси для пояса та кінської збруї, срібні стремена, намисто із золотих візант. монет імператорів Маврикія, Фоки, Іраклія з синами та Костянтина ІІ (найпізніші — 642–646 рр.), зброя (однолезові мечі, сагайдак), скляний посуд тощо. Усі речі знаходилися у деревʼяній скрині роз­мірами 1×1,5 м, об­битій ззовні золотими квадрат. пластинками. Первісно дослідники роз­глядали комплекс як скарб, схований у роки екс­пансії Хозар. каганату на Захід (665–680 рр.), що належав вождю словʼян, булгар або хозар, а сам епізод його приховува­н­ня датували від серед. 7 до поч. 8 ст. Найбільшої популярності набули версії атрибуції па­­мʼятки як похова­н­ня вождя булгар Кубрата (Й. Вернер) і поминал. комплексу тюрк. (хозар.) правителя (Б. Маршак, М. Артамонов, А. Амброз). Нині його обʼєд­­­­нують в одну групу з над­звичайно подіб. за культур. типом і складом кочівниц. комплексами 2-ї пол. 7 — поч. 8 ст. із Подні­провʼя (Келегеї, Макухівка, Зачепилівка, Вознесенка, Глодоси), ви­окремлених у пере­щепин. культуру.