Малоперещепинський скарб
Визначення і загальна характеристика
МАЛОПЕРЕЩЕ́ПИНСЬКИЙ СКАРБ — комплекс предметів. Датований 5–7 ст. Виявлений 29 травня (11 червня) 1912 дітьми-пастухами на березі р. Ворскла побл. с. Мала Перещепина (нині Новосанжар. р-ну Полтав. обл.), розкопаний місц. жителями. Згодом місце знахідки обстежили І. Зарецький, М. Макаренко. Практично всю колекцію комплексу викупив Ермітаж (С.-Петербург), де вона й зберігається донині. Лише кілька предметів з колекції Б. Ханенка та В. Щербаківського залишилися в Україні й знаходяться у зібраннях Полтав. краєзн. музею і Музею істор. коштовностей України (Київ). Заг. кількість од. зберігання — понад 770, вага речей з дорогоцін. металів — бл. 25 кг золотих і 50 кг срібних. До складу М. с. входять набори коштов. золотого та сріб. посуду візант., перського та тюрко-согдій. походження (тарелі, келихи, чаші, амфора). Серед них особливо вирізняються золоті сасанід. глек і чаша, виготовлені для двору перських правителів, а також срібна таріль 5 ст. із написом про її приналежність єпископу Патерну з візант. м. Томі. Також у комплексі присутні золоті особисті прикраси (браслети, гривни, сережка, персні), прикраси для пояса та кінської збруї, срібні стремена, намисто із золотих візант. монет імператорів Маврикія, Фоки, Іраклія з синами та Костянтина ІІ (найпізніші — 642–646 рр.), зброя (однолезові мечі, сагайдак), скляний посуд тощо. Усі речі знаходилися у дерев’яній скрині розмірами 1×1,5 м, оббитій ззовні золотими квадрат. пластинками. Первісно дослідники розглядали комплекс як скарб, схований у роки експансії Хозар. каганату на Захід (665–680 рр.), що належав вождю слов’ян, булгар або хозар, а сам епізод його приховування датували від серед. 7 до поч. 8 ст. Найбільшої популярності набули версії атрибуції пам’ятки як поховання вождя булгар Кубрата (Й. Вернер) і поминал. комплексу тюрк. (хозар.) правителя (Б. Маршак, М. Артамонов, А. Амброз). Нині його об’єднують в одну групу з надзвичайно подіб. за культур. типом і складом кочівниц. комплексами 2-ї пол. 7 — поч. 8 ст. із Подніпров’я (Келегеї, Макухівка, Зачепилівка, Вознесенка, Глодоси), виокремлених у перещепин. культуру.