Кисилин - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кисилин

КИСИЛИ́Н – село Локачинського району Волинської області. Сільс. раді підпорядк. с. Твердині. Знаходиться на лівому березі р. Стохід (притока Прип’яті), за 46 км від обл. центру і залізнич. ст. Луцьк, за 22 км від райцентру та за 8 км від автомагістралі Луцьк–Володимир-Волинський. Пл. 0,52 км2. Насел. 331 особа (2001), переважно українці. На тер. села виявлено кам’яні вироби доби бронзи (2 тис. до н. е.) та поховання в урні остан. століть до н. е. К. засн. бл. 1451. У 1545 згадується як власність Петра Кирдейовича-Мільського. Згодом належав родині Киселів (вихідець з неї – брацлав. і київ. воєвода Адам Кисіль). У 1-й чв. 17 ст. Остафій Кисіль відкрив тут аріан. академію (функціонувала до 1640-х рр.). Сюди в цей період переїхало багато вчених-аріан, що сприяло розвиткові науки на Волині. Пізніше в м-ку оселилися монахи-кармеліти. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 – у складі Рос. імперії. За описом 1860/65 К. був м-ком Володимирец. пов. Волин. губ., 1913 згадується вже як село. 1870 мешкало 598, на поч. 20 ст. – 1471 особа. За Ризьким договором 1921 К. увійшов до складу Польщі, 1939 приєднаний до УРСР. Від червня 1941 до липня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. У 2-й пол. 1960-х рр. мешкало 462 особи. У К. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Пам’ятки арх-ри: Свято-Михайлів. церква (1632–77, нац. значення), будівлі монастиря кармелітів та костелу (1720). Свято-Михайлів. церква – трьохнефна псевдобазиліка, прямокутна у плані з видовженим бабинцем, коротким трансептом і чотирьохсторон. апсидою з двома ризницями. Її низькі бічні нефи мають форму окремих ніш, що відкриваються всередину. Над схрещенням нефів здіймається дворівнева вежа на широкій основі, увінчана декор. шпилем. Церкву оточує муров. огорожа з брамою та масив. дзвіницею (серед. 17 ст.). У костелі після 1945 розміщувався цех з перероблення льону та коноплі, після пожежі не використовувався. Нині діють 2 реліг. громади УПЦ КП.

А. А. Соколюк

Стаття оновлена: 2013